|
|
 |
|
Нинішній кризовий стан
екологічної безпеки України
значною
мірою обумовлений
надмірними техногенними навантаженнями на
природне середовище, що сформувались за
часів командно -
адміністративної системи
управління
внаслідок непропорційного
розміщення продуктивних сил на її території.
|
Найбільшого техногенного
навантаження зазнають індустріально розвинуті райони.
Промислові райони являють собою зони з надзвичайно високим
ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного
походження. Цей ризик постійно зростає внаслідок підвищення
частки застарілих технологій та обладнання, зниження темпів
відновлення і модернізації виробництва, що обумовлено кризою в
економіці. Знос основних виробничих фондів усіх галузей
народного господарства Запоріжжя становить у середньому
50%.
На
екологічний стан водних об'єктів найбільший вплив мають
аварійні ситуації на міських каналізаційних мережах.
Водопровідні і каналізаційні мережі міст Запоріжжя,
Мелітополя, Токмака, Полог, Оріхова знаходяться в
незадовільному стані. Застаріле і зношене технологічне
обладнання, аварійний стан водопровідних і каналізаційних
мереж та відсутність коштів на їх ремонт, придбання обладнання
і нове будівництво загрожують виникненням серйозних аварійних
ситуацій в роботі водопровідно-каналізаційного
господарства.
Осередком забруднення продовжує
залишатися забруднення земельних ресурсів хромом на території
Мелітопольського заводу гідроагрегатів. На площі 15 га
концентрації хрому перевищують ГДК в 3-4 рази. Теперішнім
часом джерело забруднення ліквідовано (очищені вентиляційні
ємності, де збирався хром). Проте у зв'язку з відсутністю
фінансування рекультивація забруднених раніше грунтів не
виконана. На забрудненій території здійснюється постійний
моніторинг.
Серед еколого-гідрогеологічних
наслідків техногенного походження основними факторами прояву
екологічної небезпеки на регіональному рівні
є:
-
Вплив видобутку підземних вод для
водопостачання та при шахтному відливу на
гідрогеологічний режим бучакського водоносного горизонту. В
результаті інтенсивної експлуатації та дренажно
осушувальних робіт площа депресійної вирви
склала майже 8 тис.
км2.
-
Розвиток та активізація екзогенних
геологічних процесів, підтоплення
території.
Таким чином, виникла реальна загроза
необоротних змін у довкіллі, що, в свою чергу, становить пряму
небезпеку для здоров'я і життя людей. Значну потенційну
загрозу становлять також накопичувачі промислових
відходів, оскільки експлуатація більшості з них здійснюється з
порушенням проектних рішень та правил безпеки. Прогресує зона
впливу закриття шахт, посилюються процеси підтоплення,
знижується міцність грунтів.
