Значне територіальне
зосередження міських поселень
у Запоріжській області навколо великих
міст, особливо міст — мільйонерів, а також високе
скупчення біля них сільських поселень викликало
формування агломеративних форм розселення.
Розвиток агломеративних форм
розселення призводить до формування найактивніших зон
взаємодії територіальних спільностей людей з навколишнім
природним середовищем. Результатом цієї взаємодії є
забруднення усіх компонентів природного середовища
насамперед за рахунок виробничої і комунально-побутової
діяльності населення та погіршення природних умов його
життя, що позначається на негативному впливі
трансформованої природи на здоров'я жителів цих
регіонів. Тому необхідним є запровадження більш
досконалих форм територіальної організації розселення
людей, визначення оптимальних типів поселень та
запровадження регіональних механізмів компенсації за
негативний вплив на природу, а також за шкідливі для
населення природні умови проживання. Для цього слід
визначити зони негативного впливу агломерацій на
природне середовище, розробити економічні механізми та
нормативи компенсації за завдану шкоду тощо. Такі заходи
стають необхідними, оскільки встановлено залежність між
якістю природних умов проживання і захворюваністю
населення.
Динаміка соціальних і
природних процесів потребує постійного моніторингу їх
зміни та визначення наслідків впливу навколишнього
середовища на людину, а також визначення конкретних
механізмів гармонізації взаємодії людини з навколишнім
природним середовищем.
_air.gif){kind=icon}