ВОДНІ РЕСУРСИ

   
 

 

Техногенні елементи

Таким чином, зважаючи що основними споживачами води в області є підприємства житлово-комунального господарства, зменшення об'ємів забору води в 2001 році пройшло за їх рахунок. Цьому є дві причини. По-перше через значні борги за спожиту електроенергію протягом року проходили постійні відключення водозаборів від електричних мереж. Разом з тим, прогнозуючи таку ситуацію, держуправлінням екоресурсів було на початку року направлено листа до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" про недопустимість відключення від енергопостачання каналізаційних насосних станцій та каналізаційних очисних споруд і відключення цих об'єктів практично не проводилось. По-друге, під час березневого паводку 2001 року в зону паводку потрапили об'єкти 9-ти підприємств водопровідно-каналізаційного господарства і на період паводку забір води цими підприємствами не проводився. Крім того, 4-и водозабори не працювали і в післяпаводковий період під час проведення аварійно-відновлювальних робіт. Разом з тим, підприємства житлово-комунального господарства області продовжують залишатися основними забруднювачами поверхневих вод області. Більшість очисних споруд, що належать цим підприємствам, потребують ремонту, розширення потужностей, модернізації або капітального ремонту. Проте, відсутність власних коштів не дозволяє підприємствам галузі проводити такі роботи. Ситуація по очистці стоків була ускладнена наслідками березневого паводку 2001 року. Значні пошкодження були завдані каналізаційним очисним спорудам м. Рахів, м. Тячів, м. Виноградів, м. Хуст. Внаслідок дії паводкових вод розмито дюкер каналізаційного колектора через р. Латориця в м. Мукачево через що стічні води смт. Чинадієво попадають в водний об'єкт неочищеними. Не відновлено роботу очисних споруд смт. Дубове, Тячівського району, які виведено з ладу під час паводку в листопаді 1998 року. Така ситуація з очисними спорудами на території області призвела до того, що протягом 2001 року, при загальному зменшенні забору води в порівнянні з 2000 роком, об'єм скиду забруднених стічних вод збільшився, в порівнянні з цим же роком на 978,7 тис.м3 і становив 14 750,7 тис. м3. Частка об'єктів житлово-комунального господарства в скиді забруднених стічних вод складає 95,9 %, або 14 147,2 тис.м3. Дані про скид зворотних вод та основні об'єкти-забруднювачі наведено в таблицях 2.2.2.-2.2.6. .

 

Вплив
В зв'язку з станом каналізаційних очисних споруд, що склався в області після паводку в березні 2001 року, держуправлінням екоресурсів було підготовлено запит про виділення з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища коштів на проведення відновлювальних післяпаводкових робіт на КОС. За рахунок коштів в сумі 700 тис грн., що були виділені, проведено роботи на КОС м. Рахів ( освоєно 200 тис.грн.), КОС м. Тячів ( освоєно 150 тис.грн.), КОС м. Хуст ( освоєно 200 тис.грн.), КОС м. Виноградів (освоєно 150 тис.грн.). Крім того, для покращення ситуації з очисткою стічних вод за участю держуправління екоресурсів було підготовлено запити на фінансування в 2002 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища природоохоронних заходів для державного комунального підприємства "ВУВКГ м. Ужгород" (Запит "Реконструкція головного напірного колектору від КНС-4 до КОС в м. Ужгороді" на суму 1227,0 тис.грн.) та для Рахівської райдержадміністрації (Запит "Відновлення і реконструкція очисних споруд м. Рахів, включаючи попередню очистку промислових стоків ВАТ "Рахівська картонна фабрика" загальною витратою стоків до 7,0 тис. м3/добу" на суму 1870 тис. грн.).



до початку

Становище

Закарпаття - найбільш зволожена область України. По його території протікає 9429 річок загальною довжиною 19,86 тис. км., із них 152 ріки - довжиною понад 10 км., 4 - понад 100 кілометрів. Середня густота річок в області становить 1,7 км/км?, що є найбільшим показником на Україні. Ріки Закарпатської області територіально розміщені і належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю - р. Тиса. Загальні прогнозні запаси прісних підземних вод на території області складають 1096,7 тис. м3/добу, з них затверджено в ДКЗ - 339,3 тис. м3/добу, а фактично використовується в середньому - 122,9 тис. м3/добу, або 36 %. В цілому, ресурсів підземних вод достатньо для забезпечення потреб населення області, але розповсюджені вони досить нерівномірно. Зокрема, в гірських районах (Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський), запаси підземних вод практично відсутні. Розподіл наявних водних ресурсів на території області є нерівномірний. Найбільш багатоводною є р. Тиса, на долю якої припадає 75 % усіх наявних водних ресурсів і 25 % - становлять водні ресурси річок Уж та Латориця. Проте, в басейнах річок Уж і Латориця використовується 61,2% води від загального водопостачання по області. Така диспропорція виникла внаслідок розміщення в минулому об'єктів промислового, комунального та соціально-культурного призначення без екологічного та економічного обґрунтування ресурсних можливостей регіону. В порівнянні з 2000 роком забір води знизився на 1,62 млн. м3 і становив 78,05 млн. м3. Разом з тим, збільшився забір поверхневих вод на 1 млн. м3., а забір підземної води зменшився на 2,62 млн.м3. Аналіз забору та використання води по галузям економіки показує, що збільшено забір води на потреби промисловості, сільського господарства, на зрошення та інші галузі. Це викликано зростанням виробництва в промисловості та сільському господарстві протягом 2001 року і підтверджується іншими статистичними даними. А поверхневі води на території області і є основними джерелами водопостачання для промисловості та сільського господарства. Забір та використання води по басейнах основних річок в порівнянні з 2000 роком виглядає наступним чином: басейн р Уж - збільшення забору та використання на 0,09 млн.м3 (з 21,63 млн. м3 у 2000 р. до 21,72 млн. м3 у 2001 році), басейн р. Латориця - зменшення забору та використання води на 1,67 млн. м3 (з 27,73 млн. м3 у 2000 р. до 26,06 млн. м3 у 2001 році), басейн р. Тиса - зменшення забору води на 0,04 млн. м3 (з 30,31 млн. м3 у 2000 р. до 30,27 млн. м3 у 2001 році). Дані про забір та використання води наведено в таблицях 2.2.1.-2.2.5.


до початку


Наслідки

За пропозиціями держуправління рішенням сесії обласної ради №302 від12.04.2001 року з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти для продовження робіт по будівництву КОС смт. Міжгір'я (57,4 тис. грн.) та КОС смт. Жденієво Воловецького району (93,3 тис. грн.). Завдяки діям, вжитим держуправлінням, проведено реконструкцію каналізаційних очисних споруд санаторіїв "Сонячне Закарпаття" с. Поляна, "Квітка Полонини" с. Голубине, Свалявського району; ТОК "Полонина" с. Лумшори, Перечинського району; ТзОВ "Яблуко" с. Боржава, Берегівського району.


до початку

Відповідальність

З метою вивчення впливу скиду стічних вод на якість поверхневих водойм санепідслужбою області проводяться систематичні спостереження стану водних об'єктів у 15-ти постійних створах водокористування І-ї категорії (використання води для потреб водопостачання населення, потреб харчової промисловості) та у 48-и постійних створах ІІ-ї категорії (використання води для культурно-побутових потреб населення, спорту, відпочинку, а також водні об'єкти в межах населених пунктів). У 2001 році на мікробіологічні показники з водойм І-ї категорії було відібрано 744 проби, з них 22 проби (3 %) не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам, і з водойм ІІ-ї категорії на мікробіологічні показники було відібрано 886 проб, з них 37 проб (4,2 %) не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам. Епідемічна ситуація в 2001 році була стабільною і контрольованою. Рівень загальної інфекційної захворюваності в області за цей період не перевищував рівня по Україні. Дані по якості поверхневих вод представлено в розділі 3. В системі державного контролю за станом водокористування держуправління екоресурсів проводило регулювання об'ємів забору води та кількості скидання забруднюючих речовин в поверхневі водойми через розгляд дозволів на спецводокористування. В 2001 році держуправлінням видано 125 дозволів на спецводокористування та затверджено 15 проектів ГДС. Дозвільна діяльність держуправління представлена в таблиці 2.2.7.


до початку







Design by Julia Kuznetsova.