Вплив факторів довкілля на здоров'я населення

Суспільне здоров’я населення відбивається у демографічних показниках, показниках психічного і фізичного розвитку, функціонального стану організму, захворюваності. Серед демографічних показників найінформативнішими є народжуваність і дитяча смертність, природний рух населення, середня тривалість життя людей.

В кінці 80-х на початку 90-х в сфері відтворення населення домінували негативні процеси, які переросли в демографічну кризу. За останнє десятиріччя все населення області зменшилось на 14809 чол. В даний час частка сільського населення складає 57,0 %, міського – 43,0 %.

В статевій структурі всього населення області, як і по всій Україні переважають жінки. На 1.01.2001 р. жінки складали 54 % а чоловіки - 46 % .

Серед дітей (0-14) переважають хлопчики 50,9 % , а дівчатка – 49,1 %, що пояснюється частішими народженнями хлопчиків.

Як і по всій Україні перевага чоловічої статі спостерігається до 29 років включно, а далі переважають жінки, особливо у віці 65 і старше: у віковій категорії 65-69 років жінок 60, 5%, а чоловіків – 39, 5%, а у віковій категорії 70 років і старше – жінок більше в 2,4 рази.

Негативні тенденції в демографічних процесах призводять до поступового старіння населення. На кожну з 1000 осіб працездатного віку у міських поселеннях припадає 610 осіб непрацездатного віку, а у сільській місцевості – 1100. В цілому по області демографічне навантаження на 1000 чоловік працездатного віку особами непрацездатного становило 855.

Зменшення чисельності було обумовлено природнім скороченням населення.

Основна причина природного скорочення населення області – зменшення протягом тривалого часу рівня народжуваності : з 14,4 % в 1990 році зменшилась до рівня 9,2 % в 2001 році, тобто на 36,1 %. Найкращий показник рівня народжуваності вже на протязі десяти років залишається в Бучацькому районі (в 2001 році – 12,0 %). Дещо нижча народжуваність в Шумському – 10,6%, Кременецькому – 10,1 % Зборівському та Лановецькому районах – 10,0 %.

Найнижчі показники рівня народжуваності в Тернопільському районі – 7,1 %.

По м. Тернополю показник народжуваності в 2001 р. зменшився до 8,5 % в порівнянні з 19,6 % в 1990 році, що є меншим в 2,2 рази.

Потрібно сказати, що зниження народжуваності і підвищення смертності призвело до зростаючого від’ємного природного приросту населення. В 1990 році природній приріст в цілому по області був додатній + 1,5 %, а починаючи з 1992 р. вже від’ємним, який досягнув – 4,4 % в 2000р., а в абсолютних даних це означає, що на 5098 чоловік померло більше ніж народилося.

В 2001 році лише в м. Тернополі природній приріст залишився додатнім +1,9 %, а в усіх районах області він є від’ємний і коливається в межах від – 0,8 % в Бучацькому до – 7,6% в Теребовлянському, – 7,5% в Тернопільському і Лановецькому, - 7,4 % в Монастириському р-нах.

Потрібно коротко зупинитись на характеристиці окремих показників смертності населення. В 2001 р. померло 16350 чоловік, що становить 138,00 на 10 тис. населення (1999р.- 8,0 на тис. населення).

В структурі смертності перше місце посідають хвороби системи кровообігу 90,1 на 10 тис., в цьому класі найбільше помирає людей від ішемічної хвороби серця (74,31 на 10 тис. населення), та на другому місці знаходяться цереброваскулярні хвороби (11,28 на 10 тис. населення), на третьому місці – гострий інфаркт міокарду (1,16 на 10 тис. населення).

Серед причин смерті друге місце займають новоутвори, рівень зростає з кожним роком і в 2001 році становить 18,38 на 10 тис., третє і четверте місце – відповідно хвороби органів дихання (9,50 на 10 тис.), травми та нещасні випадки (7,28 на 10 тис.).

Аналізуючи смертність по статі, необхідно відмітити, що за останні роки прослідковується закономірність, згідно якої в загальній кількості помирає на 2-3% більше жінок, але середній вік дожиття померлих жінок на 10 років перевищує чоловіків.

Особливу стурбованість викликають втрати працездатного населення, частка яких сягає 16,9% від загальної смертності. 

Чоловіків помирає в 4 рази більше, ніж жінок. Переважними причинами смерті чоловіків працездатного віку є захворювання системи кровообігу (26,75%), травми і нещасні випадки (26,06%), хвороби системи кровообігу (26,7%), новоутворення (19,1%), хвороби органів травлення (9,06%). Переважними причинами смерті серед жінок працездатного віку є новоутворення (31,2%), хвороби системи кровообігу (23,0%), нещасні випадки (15%), хвороби органів травлення (6,7%).

Рівень смертності дітей віком до 1 року надзвичайно чутливо реагує на зрушення в соціально-економічному та санітарному стані країни, медичному обслуговуванні, економічних умовах, способі життя різних верств населення.

Динаміка рівня смертності дітей у віці 1 року за період 1990-2001 років свідчить про значні коливання даного показника. Так, у 1991-1992 роках спостерігають значне підвищення рівня смертності немовлят відповідно до 13,0%-13,6%, другий ріст відбувся у 1994 році до 13,8%. За останні роки цей показник утримувався на рівні 13,0% і 13,1% на протязі 1998-1999 років і в 2001 році знизився до 10,0%.

Захворюваність від усіх хвороб серед дорослих і підлітків за цей період зросла від 39114 на 100 тис. населення в 1990 році до 48435,43 на 10 тис. населення в 2001 році, тобто на 23,8%. Розглядаючи її в розрізі районів слід відмітити, що є райони, в яких показники захворюваності серед дорослих і підлітків на протязі останнього десятиріччя залишається на одному рівні або навіть дещо зменшились (Збаразький, Козівський, Кременецький ). В Чортківському районі показник захворюваності зменшився в 1,9 рази, в той час, як є ряд районів захворюваність в котрих зросла за той же період більше, ніж в 1,5 рази, а саме : в Заліщицькому в 2 рази, в 1,8 разів в Ланівецькому та Шумському, в Зборівському в 1,7 рази.

Розглядаючи структуру захворюваності всього населення за класами хвороб, слід відмітити, що в 1990 році перше місце посідали хвороби органів дихання – 19734,0 на 100 тис. населення ( або 44,1% від всіх захворювань), на другому місці хвороби органів нервової системи 4215,0% (9,4%), на третьому – травми, отруєння – 4149,0% (9,3%), на четвертому – хвороби шкіри та підшкірної клітковини – 2760,0% (6,2%), на п’ятому – хвороби сечостатевої системи – 2376,0% (5,3%).

Розглядаючи структуру захворюваності населення за класами хвороб в 2001 році вона дещо змінилась (Таблиця 1).

Класи хвороб	Рік
	1999	2000	2001
1	2	3	4
Система кровообігу	3228,1	3423,2	4148,2
Органи дихання	2733,2	2376,1	3148,3
Новоутворення	235,5	270,9	271,7
Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин	1153,7	1080,0	807,0
Кров і кровотворні органи	443,2	448,3	327,2

Таблиця 1. Поширеність хвороб, на 10 тис.

Аналіз захворюваності буде не повний, якщо не розглянуто такі соціальні захворювання як туберкульоз, онкологічні захворювання, сифіліс.

Ситуація з туберкульозу в області, як і по всій Україні, не ухильно погіршувалась з початку 90-х років і починаючи з 1994 р. прогресувала епідемія туберкульозу, поки в 1996 р. не досягла свого максимуму – 46,8 на 100тис. населення, що на 46,25 % більше, ніж в 1990 р. (32,0 на 100 тис. населення). Наступні три роки була стабілізація процесу, з деякою тенденцією до зниження (в 1999 р. до 39,9 на 100 тис. населення). В 2001 р. захворюваність на туберкульоз знову почали рости до 43,7 на 100 тис. населення ( що на 3,5 % більше ніж в 1999 р.). З 514 чол., захворівших в 2001 р. – 38,4 % - міські жителі, а 61,6 % - сільські жителі. 

У 2001 році в області зареєстровано 3150 хворих з вперше у житті встановленим діагнозом злоякісного новоутворення, або 270,9 на 100 тис. проти 262,0 в 1990 р. Таким чином, захворюваність злоякісними новоутвореннями в порівнянні з 1990 р. зросла на 3,4 %.

Захворюваність чоловічого населення в 2001 р. перевищила захворюваність жінок на 40,2 % відповідно 333,2 та 237,7 на 100 тис. відповідного населення. 63,5 % всіх вперше зареєстрованих злоякісних новоутворень в 2001 р. складають захворювання, виявлені у сільських жителів.

Ведучими локалізаціями в структурі захворюваності населення області злоякісними новоутвореннями являється: новоутворення трахеї, бронхів та легенів (17,48 %), шкіри ( 10,16 %), молочної залози (8,42%), шлунка (8,19 %), прямої кишки (5,19%), ободової кишка (4,19%), січового міхура (3,64%).

Серед вперше зареєстрованих хворих на злоякісні новоутворення в 2000р. на ранніх стадіях захворювання (І-ІІ ст.) виявлено 42%, в ІІІ ст. - 29 %, в занедбаному стані (ІV стадія захворювання )- 19,6 % (22,1 % в 1990р.).

Епідемічний стан серед населення області, як і по всій Україні, із хворб, що передаються статевим шляхом, залишається напруженим. За останні роки інтенсивність епідемічного процесу була значною і характеризувалась високим рівнем захворюваності.

Якщо в цілому взяти статистичні дані, то вони свідчать, що стан здоров’я населення Тернопільської області погіршується.