Стан атмосфери

Загальний валовий викид забруднюючих речовин в атмосферу по м. Тернополю знизився на 0,128 тис.т. Зниження викидів діоксиду азоту та оксиду вуглецю обумовлено проведенням режимних наладок з екологотеплотехнічними випробуваннями котлоагрегатів.

Не змінилася в позитивну сторону ситуація по облаштуванню підприємств області контрольно-регулювальними пунктами (КРП). Діючі КРП функціонують з порушеннями, пов’язаними з термінами повірки приладів контролю токсичності та димності. Тому кількість автомобілів, які експлуатуються з перевищеним вмістом забруднюючих речовин у викидах вихлопних газів залишилася у 2001 році на рівні попереднього


Органами санепідемнагляду за 2001 рік проаналізовано 2607 проб атмосферного повітря. Було зафіксовано 137 випадків перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин, в тому числі 

• пил – 52 випадки, 
• діоксиду азоту – 41 випадків, 
• оксиду вуглецю – 27 випадків, 
• формальдегіду – 4 випадки, 
• свинцю – 1. З

окрема в пробах атмосферного повітря, відібраного в місцях інтенсивного руху автомобільного транспорту м. Тернополя: на перехресті вулиць Руської, Б.Хмельницького, Гоголя; Збаразької і Бродівської; вул. Тарнавського мало місце перевищення ГДК 

• оксиду вуглецю в 1,2 рази, 
• завислих речовин в 1,5 рази; 
• оксидів азоту – в 1,1 рази, 
• свинцю в 1,2 рази.

За 2001 рік органами санепіднагляду досліджено 810 проб води на вміст хвороботворних бактерій водойм IІ категорії , із них не відповідає гігієнічним нормативам 180 проб, що становить 22,7 % ( па вмісту в 1 дм 3 води лактоз, кишкових паличок - 146 проб, з виділеними в 1 дм 3 води збудниками інфекційних захворювань – 1 проба).
За мікробіологічними показниками найбільш забрудненими річками області є р. Золота Липа в Бережанському районі – 31,0%, р. Нічлава в Борщівському районі – 38,7%, р. Стрипа в Козівському районі – 85,0%, р. Серет в Чортківському районі- 56,2%. 
Протягом 2001 року органами санепіднагляду в пробах питної води з джерел централізованого водопостачання зафіксовано невідповідність гігієнічним нормативам по хімічному забрудненню у 8,4% випадків і по бактеріологічному забрудненню – у 10,7% випадків. Найбільше відхилень по хімічному забрудненню спостерігається в Борщівському – 69,6% і Гусятинському – 14,6% районах. По бактеріологічних показниках найвищий рівень забруднення у Борщівському – 50,1%, Чортківському – 19,4%, Кременецькому – 18,2%., Збаразькому – 15,0%, Заліщицькому – 12,8%., Шумському –14,0% та м.Тернополі – 10,1%.
Спостереження за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі міста Тернополя проводились на двох постах спостережень ( ПСЗ) по 5 домішках: пилу, двоокису сірки, окису вуглецю, двоокису азоту (ПСЗ №1 і ПСЗ №2) та формальдегіду (ПСЗ №2).
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста складали:по двоокису азоту – 1.4 ГДК, по пилу – 1.3 ГДК, по окису вуглецю – 0.6 ГДК і по двоокису сірки – 0.6 ГДК. Порівняно з 2000 роком концентрація пилу та окису вуглецю практично не змінилась.
Найбільший вміст пилу та окису вуглецю відмічений в серпні, що в першу чергу
пояснюється метеорологічними умовами – малою кількістю днів з опадами та високим відсотком випадків штилів ( 32%). В серпні спостерігався також високий вміст двоокису сірки (0.9 ГДК) і двоокису азоту (2 ГДК). 
За результатами спостережень на протязі 5 років за вмістом пилу спостерігається тенденція до пониження середньорічної концентрації. 


Середні концентрації важких металів (залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, свинець, хром, цинк) не перевищували відповідні ГДК.
Максимальні разові концентрації досягали: 

• по пилу – 3.4 ГДК (березень, ПСЗ №1і ПСЗ №2), 
• по двоокису сірки – відповідно 0.25 ГДК на ПСЗ №1 (серпень) і 0.26 ГДК на ПСЗ№2 (серпень), 
• по окису вуглецю – 2.7 ГДК на ПСЗ№1 (січень) і 1.4 ГДК на ПСЗ№2 (жовтень), 
• по двоокису азоту – 3.4 ГДК на ПСЗ№1 (серпень) і 3.0 ГДК на ПСЗ№2 (травень) і 
• по формальдегіду 1.1 ГДК на ПСЗ№2 (грудень).