Загальна характеристика ґрунтів і стану використання земель .

Ґрунтовий покрив області є різноманітним за своїми генетичними ознаками, фізико-хімічними та водно-фізичними властивостями. Найбільше поширення мають чорноземи і темно-сірі опідзолені ґрунти, які займають 57% території. Більше трьох чвертей площ знаходиться під ними у Заліщицькому, Зборівському, Козівському районах, понад дві третини – у Бучацькому, Підгаєцькому, Теребовлянському, Чортківському.

П’ята частина в структурі ґрунтів належить чорноземам глибоким малогумусним. Стільки ж займають вони в Гусятинському, по 38 % - в Тернопільському й Шумському, по 70% - Лановецькому та Підволочиському районах.

На світло-сірі та сірі ґрунти припадає половина у Борщівському і Монастириському районах, чверть у Бережанському і Підгаєцькому, а цілому по області 13 %.

Ґрунти днищ балок та заплав річок займають в залежності від району від 7 до 15%.

Незначне поширення у третині районів мають щебеневі та кам’янисті ґрунти. Лише у Бережанському – їм належить 10 %, 25% - у Кременецькому.

За умови здійснення необхідних заходів по збереженню і відтворенню родючості ґрунтів, відповідних агротехнічних прийомів ґрунти області є сприятливими для ведення землеробства. Однак внаслідок проходів механізмів більшість із них схильні до ущільнення, що насамперед погіршує їх водопроникність. У поєднанні із складним рельєфом, метеорологічними умовами, це створює можливості для виникнення водної ерозії.

Ущільнення профілю і, особливо, орного шару сприяє перезволоженню і заболочення земель. За останні 30 років площа під ними збільшилася на 40 тис. га, або на третину. Серед них 134 тис. га (14%) сільськогосподарських угідь, 113 тис. га (13%) ріллі.

Кожний десятий гектар ріллі характеризується оглеєнням. У Козівському, Заліщицькому районах – кожний п’ятий, від 11 до 16 відсотків - в Бережанському, Теребовлянському, Борщівському, Підгаєцькому, Чортківському, Бучацькому.

Для держання продукції аграрного сектора використовується понад три чверті земель. З них 81,5 рілля. Однак, незважаючи на те, що вона є основою виробництва в АПК, увага до збереження її родючості є вкрай недостатньою. Більшість землевласників і землекористувачів використовують її екстенсивними методами.

Обсяги застосування добрив не компенсують винос поживних речовин з урожаєм. Застосовується їх у 5-6 разів менше від науково-обґрунтованих норм. Так під урожай минулого року органкою було удобрено тільки 3 % площ. У перерахунку на 1 га посіву норма склала всього 1,4 т і далі зменшилася на 0,1 т проти попереднього року.

Дещо зросло внесення мінеральної поживи. Проте ... одержав лише кожний другий гектар, і тільки по 31 кг в розрахунку на 1 га посівної площі.

Не проводиться розкислення ґрунтів.

У новостворених на основі оренди земельних паїв сільгосппідприємствах відсутні плани внутрігосподарського землеустрою. Немає схем сівозмін. Фактична структура посівних площ не забезпечує розміщення польових культур по рекомендованих попередниках, не враховуються їх біологічні властивості та вимоги. Поширення набуває монокультура стерневих, що в умовах відсутності можливостей для забезпечення комплексу робіт по захисту рослин є передумовою для розповсюдження хвороб, шкідників та бур’янів.

Все це в кінцевому наслідку веде до спаду родючості ґрунтів, а відтак і до недобору сільгосппродукції та зниження її якості.