|
Водні
ресурси |
|
State |
Запаси поверхневих вод на території області розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини території характеризуються обмеженими запасами, а крайній південний захід, який тяготить до річок Дністер і Дунаю, має великі запаси води. Майже всю прісну воду Одещини дають річки: Дунай – 40%, Дністер – 47%. На території області налічується 1140 малих річок та струмків, з них довжиною більше 10 км – 217 річок, загальною протяжністю 5454 км, довжиною менше 10 км – 923 річок та струмків, загальною протяжністю 2178 км.
У
2001році в області використано 401,7 млн. м3 води (табл. 1.), у тому числі із підземних джерел 38,21
млн. м3, за наступним розподілом:
–
на
госппобутові потреби –
199,9 млн. м3
–
на
виробничі потреби –
59,72 млн. м3
–
зрошення –
91,11 млн. м3
–
сільськогосподарське
водопостачання – 21,93 млн. м3
–
рибне
господарство –
24,1 млн. м3
–
та галузі –
5,013 млн. м3.
Водопостачання
розподіляється таким чином:
–
госппитні потреби – 49,9%
–
виробничі потреби – 14,7%
–
зрошення – 22,7%
– сільське господарство – 5,50%
– рибне господарство – 6,0%
– інші галузі – 1,2%.
Практика господарювання останніх років сприяла збільшенню антропогенного і техногенного навантаження на природно-ресурсний потенціал області, що призвело до деградації багатьох його складових.
Основні екологічні проблеми області такі:
Низька забезпеченість
області прісними водними ресурсами та підземними водами створює напруженість у водопостачанні населення. Централізованим водопостачанням
охоплено 57 відсотків сільських населених пунктів, у 83 відсотках з них вода не
відповідає вимогам державного стандарту. У 124 населених пунктах (17 –ти районів
області) з чисельністю понад 178 тис. чоловік користуються привізною
водою. Низька якість питної води
спричиняє погіршенню стану здоров’я населення. Будівництво водопровідної мережі проводиться
низькими темпами.
Основними
джерелами питної води в області є річки
Дунай та Дністер. Оскільки на території області розташовані тільки пониззя
цих річок, господарська діяльність в їх басейнах призводить до погіршення якості води, ускладнює водопостачання населення. Особливо
це стосується водопостачання Одеської агломерації, в яку входить майже 1,5 млн. населення. Вода Дністра вміщує
високі концентрації нітритів, фосфатів, заліза, міді, хрому, нафтопродуктів,
кальцію. В той же час очисні споруди водозабірної станції “Дністер” реконструюються повільно через відсутність
коштів, а населення регіону споживає воду низької якості.
Спостерігається
забруднення підземних вод пестицидами, нітратами та нітритами, що потребує додаткових коштів на доочистку води. Поряд з цим
відбувається значне спрацювання підземних горизонтів, виснаження запасів
підземних вод, які забезпечують водою майже половину населення області.
В області майже 80% очисних споруд в незадовільному технічному стані. Через
фінансові труднощі не здійснюється або
здійснюється частково
будівництво та реконструкція каналізаційних мереж і очисних споруд в населених
пунктах області, зокрема в Ширяєво, Фрунзівці, Болграді, Рені, Кілії, Вилкове,
Кодимі, Балті, Ананьїві, Саврані, Любашівці, Теплодарі та ін. Проблема
забруднення водних ресурсів під впливом скиду неочищених та недостатньо
очищених стічних вод в області загострюється.
Деградують цінні в лікувальному відношенні
причорноморські лимани: Куяльницький, Хаджибейський, Будакський. Особливу тривогу викликає Куяльницький
лиман, в якому лікувальні грязі визнані еталонними за їх лікувальними
властивостями, а на березі лиману розташований курортний комплекс міжнародного
значення. Тилігульський лиман теж потребує покращення екологічного стану.
У 2001 році не
покращився і санітарний стан води Дністровського лиману, яка продовжує мати
високі рівні як хімічного, так і мікробного забруднення протягом всього року.
Найгірші показники якості води лиману зафіксовані в районі каналізаційних
очисних споруд м. Білгород-Дністровського. По мірі наближення створів до
Чорного моря рівні забруднення дещо нижчі.
Держуправлінням перевірено за 2001 рік 262 джерела викидів на 181 підприємстві по 16 показникам забруднювальних речовин. Кількість встановлених на джерелах перевищень ГДВ - 7 (азоту діоксиду, вуглецю оксиду, пилу, сірки діоксиду).
Держуправлінням
проводився відбір проб води р. Дністер по 4 затвердженим створам. По даним
спостережень можна зробити висновок, що
по більшості показників забруднювальних речовин стан води у р. Дністер є
задовільним. Порівняльна картина динаміки основних забруднювальних речовин в
період з 1996 по 2001 роки приведена у табл.2.1.
По Хаджибейському
лиману відбір проб води здійснювався 1 раз по 5 затвердженим створам з
дослідженням по 27 показникам. Динаміка основних забруднювальних речовин в
період з 1997 по 2001 роки приведена у табл.2.2.Спеціалістами
Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії відбір проб води р. Дунай у 2000
р. здійснювався щомісячно у мм. Рені,
Ізмаїлі, Кілії та Вилкове по 10 створам. Рівень основних
показників якості води р. Дунай
представлений у табл.2.3.
Проаналізувавши нижченаведені дані спостережень у табл.2.4. можна відзначити, що стан якості води в придунайських озерах - нестабільний.
У 2001 році контроль якості ґрунтів в Одеській області здійснювали спеціалісти Одеського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції.
У різних районах області по 73 дільницям визначався вміст 17 шкідливих речовин та по 26 контрольним створам - рівень забруднення радіонуклідами цезіем-137 та стронціем-90. Було відібрано понад 500 проб.