|
Відходи |
|
Driving forces |
Проблема утилізації відходів є однією з
гострих для будь-якого міста. За результатами проведених досліджень
встановлено, що побутові відходи великих міст вміщують більше як 100
найменувань відходів виробництва і споживання, які містять небезпечні сполуки - фарбники, розчинники, неякісні
лікарські препарати, кислоти та луги, матеріали забруднені відходами
нафтопродуктів, горючі відходи, що виділяють
небезпечні речовини при горінні тощо. Так, у м. Одесі щорічно
утворюється майже 1,5 млн. куб. м твердих відходів, за розрахунковими даними до
2005 року кількість побутових відходів збільшиться до 2,4 млн. куб. м. Полігони
твердих побутових відходів м. Одеси перевантажені, облаштування їх та
експлуатація не відповідають екологічним та санітарним нормам Не виконується
розпорядження облдержадміністрації від 25.08.1998 р. № 699/А-98 про будівництво
підприємства для переробки і утилізації відходів м.Одеси, впровадження системи
їх роздільного збору. Практично не знайшов відгуку дуже важливий пункт
Регіональної програми охорони довкілля (затверджена рішенням обласної ради від
17.11.2000 р. № 238-XXIII), що
передбачає розробку типового проекту полігону твердих побутових відходів для
невеликого населеного пункту. А саме в цих містечках, великих селищах
несанкціоновані звалища набувають не тільки досить великих розмірів, а й накопичують небезпечні речовини і матеріали,
нерідко 1-го і 2-го класів небезпеки.
За
станом на 01.01.2002 року в Одеській області накопичено 1281,8 тис. тонн промислових
токсичних відходів, що на 1,5 тис. тонн менше, ніж у 2000 році. Близько 166
тис. т токсичних відходів, що зберігаються у сховищах організованого
складування, належать до І-ІІІ класів небезпеки.
У загальному обсязі утворених у 2001 році переважають
відходи ІІІ класу небезпеки (4525 т або 56,8%). до І класу небезпеки віднесено
184 т (2,3%), до ІІ і ІV відповідно 202 т (2,5%) і 3053 т (38,4%) токсичних
відходів (табл.2.5.1).
Кількість підприємств, на яких фіксуються токсичні
відходи, перевищує 1000.
Серед небезпечних відходів, які щорічно утворюються,
велика кількість відходів гальванічних виробництв, нафтопродуктів,
відпрацьованих формових сумішей, осаду з відстійників тощо (табл. 2.5.1).
Щорічний обсяг знешкоджених токсичних відходів становить лише 0,1-0,25 % від
загального обсягу утворених.
Промислові токсичні відходи вносять значний вклад у
формування техногенного навантаження на природні ресурси та екосистеми регіону.
Воно обумовлено багаторічною практикою розміщення всіх видів токсичних відходів,
яка призводить, як правило, до зберігання відходів на підприємствах,
організованих та неорганізованих звалищах і сховищах, а також у морських
глибинах.
Хоча основна маса токсичних відходів може бути
перероблена і утилізована, лише частина їх повертається у виробничий процес як
сировина ( 15-20% від загального обсягу утворених відходів). Це стосується,
головним чином, нафтопродуктів, значно меншою мірою мастильно-охолоджуючих рідин та машинних олій.
В Одеській області за останні 6 років
суттєво знизилося накопичення токсичних відходів 1-2 класів небезпеки головним
чином за рахунок закриття та перепрофілювання багатьох ливарних і гальванічних
виробництв. Але саме завдяки цим відходам інтенсивно забруднюються території та
природні води важкими металами, серед яких хром і нікель, олово і свинець,
кадмій, мідь і цинк та багато інших.
Потенційними джерелами забруднення компонентів
гідросфери нафтовідходами є, перш за все, підприємства з переробки,
транспортування, зберігання та розподілу нафти і нафтопродуктів (ЗАТ
“Лукойл-Одеський нафтопереробний завод”, ЗАТ “Ексімнафтопродукт”, ВАТ
“Одеснафтопродукт”), морський,
залізничний та автомобільний транспорт.
Враховуючи низьку долю токсичних відходів 1 і 2 класів
небезпеки у загальному обсязі зафіксованих контролюючими органами токсичних
промислових відходів та матеріали експертної оцінки, яка проведена у 1996-1997
роках фахівцями Одеського біотехнологічного інституту, фізико-хімічного
інституту ім. Богатського та Українського науково-дослідного інституту медицини
транспорту, зроблено висновок щодо недоцільності виконання проектних робіт і
побудови в Одеській області
спеціалізованого підприємства утилізації або видалення токсичних
відходів. До того ж на території області практично відсутні земельні ділянки для
організації полігону токсичних відходів у зв`язку з розпаюванням земель,
невідповідністю екологічним і санітарним вимогам місць розташування, що
пропонувалися, та через різко негативне ставлення населення до створення такого
екологічно небезпечного об`єкта.
Невідкладним
є вирішення безпечного поводження з відходами, які накопичені у військовій
галузі, що традиційно займає не останнє місце в Одеському регіоні. Військові
об`єкти, включаючи техніку, житлові військові містечка, мережі забезпечення і
комунікації, є потенційними джерелами забруднення навколишнього природного
середовища відходами в місцях їх дислокації, тимчасового базування та
знаходження. У збройних силах це переважно військові аеродроми, бази та склади
паливно-мастильних матеріалів, місце базування військово-морських сил України.
Аграрний сектор економіки
за рівнем негативного впливу на природу прирівнюється сьогодні до
екологонебезпечних і багатовідходних галузей промисловості.
В області налічується майже 1500 т непридатних,
заборонених, непізнаних сумішей хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). Значна
кількість їх зберігається на колишніх міжрайонних складах
"Облагрохіму" (361 т) та на складах сільськогосподарських підприємств
(270 т). Порушення порядку зберігання відходів ХЗЗР, їх розкрадання, руйнування
складів поширені по всій області. Становище ще більш ускладнилося зі зміною
організаційно-правової форми діяльності "Облагрохіму", його районних
структур та сільгосппідприємств, оскільки склади у багатьох випадках не передаються
на баланс новоствореним підприємствам, залишаються фактично безхазяйними.
В
отрутомогильнику Одеського морського торгівельного порту біля с.Алтестове
Біляївського району поховано більш як 800 т ДДТ та інших хімічних речовин.
Аварійний
стан складу ВАТ "Фрунзівська сільгоспхімія" на ст. Затишшя протягом
15 останніх років є причиною забруднення сільгоспугідь, підземних вод,
атмосферного повітря. На сьогодні територія складу - це вогнище хімічного
забруднення небезпечними хімічними речовинами. Вміст пестицидів у ґрунті на
межі санітарно-захисної смуги складу (500 м) перевищує гранично допустимий
рівень у 2-26 разів. На території, прилеглій до складу, спостерігається
перевищення ГДК в окремих точках у 7000 разів (ДДТ) та 100 разів (ГХЦГ).
Потребують реконструкції склади відходів
сільськогосподарських отрутохімікатів у с. Саф`яни Ізмаїльського району, біля
смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району.
Також має місце проблема відходів у тваринництві,
які у зв’язку з невирішеністю питання щодо їх безпечної утилізації або
видалення, концентруються в значній кількості і стають джерелами забруднення
довкілля: ґрунту, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря. Спостерігаються випадки улаштування гноєсховищ
у прибережних смугах водойм, а у деяких випадках - у річищах малих річок та
балок.
У
зв`язку з проявами біологічної, бактеріологічної війни на порядку денному
виступає проблема утилізації внутрішньогосподарських відходів забою, падежу
тварин, птиці, риби, щорічно в області їх утворюється майже 10 тис. т. Проблема
загострилася у зв`язку з припиненням функціонування державних утильзаводів,
порушенням вимог природоохоронного законодавства при видаленні цих відходів на
існуючі скотомогильники, яких налічується більше 500.