Екологiчна ситуацiя в областi

На територiї Львiвської областi, що складає 3,6 % площi України (21,8 тис. км²), проживає 5,4% всього населення держави (2,7 млн. чол.). Бiльше як 50 % населення живуть у мiстах. В областi налiчується  7 мiст обласного пiдпорядкування, 34 - районного, 36 - селищ мiського типу.

В територiальнiй структурi господарства видiляються 3 економо-географiчнi райони: центральний, пiвденний i пiвнiчний. Кожен з них має свою спецiалiзацiю, виступає у внутрiшньообласному, регiональному i всеукраїнському розподiлi i iнтеграцiї працi, характеризується внутрiшнiми соцiально-економiчними зв'язками.

Центральний район є ведучим в територiально-функцiональнiй структурi господарського комплексу. Його пiвнiчна межа проходить приблизно по лiнiї Рава-Руська-Жовква-Кам'янка-Бузька-Броди, а пiвденна - по лiнiї Мостиська-Рудки-Миколаїв-Ходорiв, включаючи всi цi мiськi поселення. Район тяжiє одночасно до головного ядра - м. Львова i до головних ядер Пiвнiчного (Червоноград) i Пiвденного (Дрогобич) районiв. Спецiалiзацiя - промисловiсть (машинобудування, легка i харчова, хiмiчна), iнтенсивне сiльське господарство  та зона вiдпочинку примiського типу. Ядро вузла - м. Львiв - багатофункцiональний соцiально-економiчний центр загальноукраїнського масштабу, де розвиненi електронно-, приладо-, верстато- i автобусобудування, будiвництво i транспорт, пiдготовка кадрiв високої квалiфiкацiї, мiжнародний туризм.

Пiвденний район - другий за значенням: нафто-, газодобувна i переробна промисловiсть, лiсопромисловий комплекс, м'ясомолочне тваринництво з льонарством, санаторно-курортне господарство. Район подiлений на двi котрастнi в природному i господарському вiдношеннi частини: передгiрську, в якiй зосереджена основна маса його господарства, i гiрську.

В центрi пiвденного району сформувався складний Дрогобицько-Бориславський економiчний вузол, де розвинена видобувна промисловiсть (нафта, калiйна сiль, озокерит), а також сучаснi галузi обробної промисловостi, переважно на привознiй сировинi: машинобудування, виробництво нетканих матерiалiв. Одночасно це українська мiжнародна здравниця (Трускавець, Схiдниця). В Передкарпаттi формуються Стрийський (ковальсько-пресове устаткування,  харчова, легка, газовидобувана i газопереробна, курортна галузi) i Самбiрський  (харчова, деревообробна, газовидобувна i iншi галузi) економiчнi вузли. Поза вузлами знаходяться Жидачiв i Гнiздичiв (целюлозно-паперова промисловiсть), Сколе, Турка (деревообробна промисловiсть), Славське (сфера вiдпочинку i гiрськолижного спорту).

Пiвнiчний район - найменший у територiально-функцiональнiй структурi. Розвиненi кам'яновугiльна, електроенергетична i хiмiчна промисловiсть, сiльське господарство м'ясо-молочного напрямку з посiвами цукрового буряка i зернових. На базi кам'яного вугiлля i торфу розвивається паливно-енергетична промисловiсть. Червоноградсько-Сокальський соцiально-економiчний вузол спецiалiзується на добуваннi i збагаченнi вугiлля, трикотажнiй промисловостi: Соснiвка, Гiрник -  видобування вугiлля, Добротвiр - виробництво теплової електроенергiї, Сокаль - легка промисловiсть, Радехiв - цукрова промисловiсть, Стоянiв - видобування торфу, Белз, Угнiв - мiсцева промисловiсть.

back