|
Оцінка та динаміка гідрохімічного стану поверхневих водних об'єктів Луганської області Оцінка стану поверхневих водних об'єктів в басейнах річок Сіверського Донця та Приазов'я приводиться за результатами узагальнення спостережень, проведених суб'єктами моніторингу у 1992 – 2001 роках і характеризується наступним. По запасам водних ресурсів Луганська область відноситься до недостатньо забезпечених. Забезпеченість території і населення області водними ресурсами загальнодержавного значення в 1,1 – 1,4 рази і місцевими в 1,6 – 2,0 рази нижче, ніж в середньому по Україні. Характерною особливістю області є те, що обсяг водовідбору майже в три рази перевищує ресурси поверхневого річного стоку, який формується в межах області в маловодний період. За обсягами скиду забруднених стічних вод область відноситься до найбільш неблагонадійних хоча гідрохімічний стан поверхневих водних об'єктів останнім часом покращився. Взагалі, ситуація, пов'язана з забрудненням річок області і на кінець 2001 року залишається напруженою. На території області у водні об'єкти скидаються забруднюючі речовини підприємствами практично всіх галузей промисловості. Загальний обсяг скинутих у 2001 році стічних вод склав 411,6 млн. м3, із них 326,3 млн. м3 забруднених. За період спостережень з 1992 р. обсяги скиду стічних вод зменшились майже у 3 рази. Характеристика якості поверхневих вод річок та водойм басейну Cіверського Донця у межах Луганської області Довжина контролюємої ділянки 265 км, площа водозабору 98900 кв.км. Басейн річки має 17 приток 1-го порядку, 60 приток 2-го порядку, 22 притоки 3-го порядку, 4 притоки 4-го та 5-го порядків. Основні притоки: р. Лугань, р. Красна, р. Борова, р. Верхньо-Біленька, р. Нижньо-Біленька, р. Айдар, р. Деркул, р. Велика Кам'янка, р. Кундрючя. Сіверський Донець – джерело питного та технічного водопостачання, приймач стічних вод промислових підприємств комунального та сільського господарства, а також шахтних вод. У 2001 р. у р. С. Донець скинуто 332,6 млн. м3 зворотних вод із них 274,98 млн. м3 забруднених. На гідрохімічний стан річки значний вплив справляє гідрологічний режим. Середньорічні витрати води в річці у створі міста Лисичанська склали 69,7 м3/с. У створі с. Кружилівка (перед кордоном з Ростовською областю Росії) середньорічні витрати 91,7 м3/с, що нижче від попереднього року. Середньорічні витрати води у створі міста Лисичанська склали у 2000 р. – 74,6 м3/с, а у створі с. Кружилівка (перед кордоном з Ростовською областю Росії) – 102,1 м3/с. В цілому, за період спостережень з 1994 р. відмічається постійне зниження водності р. С. Донець. Так, наприклад, середньорічні витрати води по гідропосту в с. Кружилівка (кордон з Російською Федерацією) знизились у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. у 2 рази з 182,6 м3/с до 91,7 м3/с. Крім того, з 1994 р. спостерігається постійне зниження обсягів забору свіжої води та скиду зворотних вод. Дуже суттєве зниження витрат води у р. С. Донець за період спостережень з 1994 р. відмічається у період весінньої повені. Наприклад, сума середньомісячних витрат води за березень – квітень по гідропосту в с. Кружилівка знизилась у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. більше ніж у 4 рази – з 1145,2 м3/с до 270,5 м3/с. Все це, безумовно, негативно впливає на гідрохімічний стан річки Сіверський Донець. За результатами лабораторних аналізів гідрохімічний стан річки Сіверський Донець у прикордонному з Донецькою областю створі, на вході у Луганську область (питний водозабір с. Білогорівка), не відповідає вимогам граничнодопустимих концентрацій (ГДК) водоймищ рибогосподарського водокористування. Так, перевищення ГДК по середньорічним концентраціям у цьому створі складають:
- по сухому залишку -1,03 ГДК:
- по БСК - 1,02 ГДК;
- по нітритам - 4,0 ГДК;
- по залізу - 1,6 ГДК ;
- по хрому VI - 2,0 ГДК ;
- по цинку - 1,5 ГДК;
- по марганцю - 1,8 ГДК:
- по нафтопродуктам -2,0 ГДК.
У порівнянні з попереднім роком у цьому створі незначно знизились середньорічні концентрації по сульфатам, хлоридам, сухому залишку, ХСК, азоту амонійовому, фосфатам БСК-5, залізу, марганцю, АПАР, кобальту, фенолах. Збільшилися концентрації нітритів, цинку, нітратів, завислих речовин. В цілому якість води у 2001 р. відповідає 4 класу забрудненості (КІЗВ 3,58). За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,52 мг/дм3 до 0,24 мг/дм3, фосфатів відповідно з 2,12 мг/дм3 у 1994 р. до 0,95 мг/дм3 у 2001 р., цинку відповідно з 0,174 мг/дм3 у 1994 р. до 0,015 мг/дм3 у 2001 р. Погіршення якості води спостерігалось по нітритам, нітратам. На рівні 1994 р. практично залишились сухий залишок, хром VI. На ділянці річки від кордону з Донецькою областю до м. Рубіжне до річки Сіверський Донець впадає річка Красна, середньорічні показники забруднення якої лише не набагато відрізняються від основної річки. Тому у створі 0,8 км вище скидів РВО "Краситель" м. Рубіжне, стан річки має такі показники:
- сухий залишок - 1,07 ГДК р. г.;
- сульфати - 2,84 ГДК р. г.;
- нітрити - 1,38 ГДК р. г..;
- хром V1 - 8,0 ГДК р. г.;
- залізо - 1,6 ГДК р. г.;
- марганець - 1,4 ГДК р. г.;
- кобальт -1,0 ГДК р. г.
У порівнянні з попереднім роком в цьому створі зменшилися концентрації:
- сульфатів - на 17,0 мг/дм3;
- хлоридів - на 22,0 мг/дм3
- ХСК - на 3,0 мг/дм3;
- нітратів - на 1,22 мг/дм3;
- міді - на 0,02 мг/дм3
- марганцю - нa 0,008 мг/дм3
- фенолу - на 0,0001 мг/дм3.
- Вміст розчиненого кисню - 10,0 мг/дм3 О2.
За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,63 мг/дм3 до 0,24 мг/дм3, нітритам відповідно з 0,27 мг/дм3 у 1994 р. до 0,11 мг/дм3 у 2001 р., АПАР відповідно з 0,21 мг/дм3 у 1994 р. до 0,03 мг/дм3 у 2001 р. На рівні 1994 р. залишився кобальт - 0,01мг/дм3. У створі 0,8 км нижче скиду стоків РВО "Краситель" у 2001 році спостерігалось незначне погіршення стану річки у порівнянні з попереднім створом по таких показниках:
- сульфати - на 4,0 мг/дм3;
- хлориди - на 16,0 мг/дм3;
- сухий залишок - на 32,0 мг/дм3;
- ХСК - на 1,1 мг/дм3;
- БСК-5 - на 1,86 мг/дм3;
- азот амонійовий - на 0,06 мг/дм3;
- нітрити - на 0,03 мг/дм3;
- нітрати - на 1,7 мг/дм3;
- фосфати - на 0,06 мг/дм3;
- залізо - на 0,03 мг/дм3;
- мідь - на 0,001 мг/дм3;
- хром VI - на 0,001мг/дм3 ;
- АПАР - на 0,03 мг/дм3;
- марганець - на 0,007 мг/дм3;
- фенол - на 0,001.мг/дм3.
У порівнянні з попереднім роком стан річки поліпшився по сульфатах, ХСК, азоту амонійовому, нітритах, нітратах, міді, марганцю, кобальту. Погіршення спостерігалось лише по:
- фосфатах - на 0,13 мг/дм3
- сухому залишку - на 17,0 мг/дм3;
- БСК-5 - на 0,98 мг/дм3;
- залізу - на 0,05 мг/дм3;
- цинку - на 0,002 мг/дм3.
За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,62 мг/дм3 до 0,3 мг/дм3, ХСК відповідно з 33,4 мг/дм3 у 1994 р. до 19,4 мг/дм3 у 2001 р., АПАР відповідно з 0,2 мг/дм3 у 1994 р. до 0,06 мг/дм3 у 2001 р. У створі 0,5 км нижче скидів Рубіжанського хімзаводу "Зоря", у порівнянні з попереднім створом, погіршуються такі показники:
- ХСК - на 1,5 мг/дм3;
- цинк - на 0,02 мг/дм3;
- нітрати - на 1,54 мг/дм3;
- кобальт - на 0,001 мг/дм3;
- фенол - на 0,0001 мг/дм3.
У порівнянні з 2000 роком, як і в попередніх створах, відзначено незначне зниження концентрації завислих речовин, сухого залишку, ХСК, БСК-5, азоту амонійового, нітритів, хрому VI, АПАР, хлоридів, заліза, марганцю, кобальту, нафтопродуктів. За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,61 мг/дм3 до 0,31 мг/дм3, фенолу відповідно з 0,0063 мг/дм3 у 1994 р. до 0,0013 мг/дм3 у 2001 р., ХСК відповідно з 51,6 мг/дм3 у 1994 р. до 20,9 мг/дм3 у 2001 р. На рівні 1994 р. залишилась мідь-0,004 мг/дм3. У створі 0,5 км вище скиду стічних вод ВАТ "Азот" місто Сєвєродонецьк спостерігаються позитивні зміни у стані річки, що є наслідком розбавлення водами менш забрудненої притоки - річки Борова. Зниження складу:
- сульфатів - на 5,0 мг/дм3;
- хлоридів - на 10,0 мг/дм3;
- сухого залишку - на 77,0 мг/дм3;
- ХСК - на 4,3 мг/дм3;
- азоту амонійового - на 0,05 мг/дм3;
- нітратів - на 0,77 мг/дм3;
- фосфатів - на 0,2 мг/дм3;
- цинку - на 0,115 мг/дм3;
- нікелю - на 0,029 мг/дм3.
Але на черговій ділянці річки скиди ВАТ "Азот" погіршують стан річки по:
- хлоридам - на 4,0 мг/дм3;
- сухому залишку - на 15,0 мг/дм3;
- азоту амонійовому - на 0,06 мг/дм3;
- нітритам - на 0,04 мг/дм3;
- нітратам - на 2,47 мг/дм3;
- фосфатам - на 0,13 мг/дм3;
- цинку - на 0,03 мг/дм3;
- кобальту - на 0,07 мг/дм3;
- ХСК - на 2,4 мг/дм3;
- цинку - на 0,03 мг/дм3;
- марганцю - на 0,008 мг/дм3;
- АПАР - на 0,01 мг/дм3.
За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,72 мг/дм3 до 0,28 мг/дм3, свинцю відповідно з 0,0081 мг/дм3 у 1994 р. до 0,0002 мг/дм3 у 2001 р., ХСК відповідно з 31,9 мг/дм3 у 1994 р. до 16,5 мг/дм3 у 2001 р. Погіршення спостерігається по нітратам, проте вони залишаються в межах ГДК. Скиди заводу "Лисичанська сода" значно впливають на стан ріки. У контрольному створі 4 км нижче скидів заводу "Лисичанська сода" впливає притока - річка Верхньо-Біленька, яка забруднена природними солями ще у витоку, тому що протікає скрізь природні поклади хлоридних солей та приймає в себе сильно засолені стоки шахтних вод ВО "Лисичанськвугілля»". Ця притока має такі показники:
- сульфати - 3,93 ГДК р.г.
- хлориди - 1,17 ГДК р.г.
- сухий залишок - 1,7 ГДК р.г.
- БСК–5 - 1,3 ГДК р.г.
- азот амонійовий - 2,77 ГДК р.г.
- залізо - 2,1 ГДК р.г.
- хром VІ - 7.0 ГДК р.г.
- ХСК - 16 ГДК р.г.
- нафтопродукти - 0,4 ГДК р.г.
- фенол - 2,5 ГДК р.г.
За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст ХСК у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 30,6 мг/дм3 до 24,5 мг/дм3, нафтопродуктам відповідно з 0,11 мг/дм3 у 1994 р. до 0,02 мг/дм3 у 2001 р., АПАР відповідно з 0,16 мг/дм3 у 1994 р. до 0,05 мг/дм3 у 2001 р. Погіршення спостерігається по нітритам, завислим речовинам. Стан ріки у контрольному створі 4,4 км нижче скидів заводу "Лисичанська сода", що розташований нижче цих скидів Лисичансько–Рубіжанського промрегіону у 2001 році у порівнянні з 2000 роком покращився по деякім показникам. За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 1,07 мг/дм3 до 0,35 мг/дм3, БСК-5 відповідно з 5,49 мг/дм3 у 1994 р. до 3,47 мг/дм3 у 2001 р., хлоридів відповідно з 321 мг/дм3 у 1994 р. до 234 мг/дм3 у 2001 р., нітритів відповідно з 0,32 мг/дм3 у 1994 р. до 0,13 мг/дм3 у 2001 р. На рівні 1994 р. залишилась мідь – 0,002 мг/дм3, марганець – 0,029 мг/дм3. Погіршення спостерігається по сульфатам. На стан ріки у створі питного водозабору с. Світличне, крім скидів Лисичансько-Рубіжанського регіону, впливає також притока - річка Нижньо-Біленька, що забруднена шахтними скидами. За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,52 мг/дм3 до 0,18 мг/дм3 . Погіршення спостерігається по хлоридам, сухому залишку.У цьому створі незначне погіршення стану ріки у порівнянні з попереднім роком спостерігається по:цинку - на 0,01 мг/дм3; фенолу - на 0,0001 мг/дм3; хлоридам - на 10 мг/дм3; нітритам - на 0,05мг/дм3; нітратам - на 0,91 мг/дм3; залізу - на 0,01 мг/дм3; міді - на 0,007 мг/дм3; кобальту - на 0,002 мг/дм3; нафтопродукт - на 0,01 мг/дм3. Проте, річка залишається забрудненою по таким показникам: Сухому залишку - 1,19 ГДК к.п.; Марганцю - 0,47 ГДК к.п.; кобальту - 0,12 ГДК к.п.; Вміст розчиненого кисню – 9,3 мг/дм3 О2; За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,99 мг/дм3 до 0,35 мг/дм3, БСК-5 відповідно з 5,89 мг/дм3 у 1994 р. до 2,83 мг/дм3 у 2001 р., фосфатів відповідно з 1,14 мг/дм3 у 1994 р. до 0,66 мг/дм3 у 2001 р. На рівні 1994 р. залишився хром VI. Погіршення спостерігається по сульфатам і марганцю. На ділянці річки від Світличанського водозабору до м. Щастя показники забруднення зменшуються. Позитивний розбавляючий вплив справляє притока - річка Айдар. Притока має характерні показники: сульфати -3,7 ГДК р. г.; сухий залишок - 1,12 ГДК р. г.; ХСК - 2,8 ГДК р. г.; БСК-5 - 1,35 ГДК р. г.; нітрити - 1,6 ГДК р. г.; залізо - 2,9 ГДК р. г.; хром VI - 1,0 ГДК р. г.; марганець - 0,9 ГДК р. г.; кобальт - 0,4 ГДК р. г.; АПАР - 0,02 ГДК р. г.. За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,51 мг/дм3 до 0,21 мг/дм3, завислих речовин відповідно з 17,6 мг/дм3 у 1994 р. до 6,3 мг/дм3 у 2001 р., заліза відповідно з 0,56 мг/дм3 у 1994 р. до 0,29 мг/дм3 у 2001 р. Погіршення спостерігається по сульфатах, БСК-5, нітратам. На відрізку від м. Щастя до смт Станично-Луганське основний вплив справляє поверхневий стік і основна притока - річка Лугань. У басейн р. Лугань скидають стоки підприємства міст Стаханова, Кіровська, Брянки, Первомайська, Алчевська, Лутугіне та Луганська. На вході в Луганську область, на кордоні з Донецькою областю, р. Лугань вже забруднена понаднормативно по: сульфатам - 1,05 ГДК к.п.; сухому залишку - 1,9 ГДК к.п.; азоту амонійовому - 0,26 ГДК к.п.; хрому VI -0,12 ГДК к.п.; хлоридам - 0,74 ГДК к.п.; цинку - 0,03 ГДК к.п.; марганцю - 0,2 ГДК к.п.; АПАР - 0,9 ГДК к.п.; фенолу - 1,0 ГДК к.п.. У порівнянні з попереднім роком погіршились такі показники: завислі речовини - на 40,4 мг/дм3; хлориди - на 15 мг/дм3; сульфати - на 98 мг/дм3; БСК-5 - на 0,63 мг/дм3; азот амонійовий - на 0,1 мг/дм3; цинк - на 0,03 мг/дм3; АПАР - на 0,02 мг/дм3; фенол - на 0,0006 мг/дм3. Поліпшились по: ХСК - на 3,0 мг/дм3; нітритам - на 0,17 мг/дм3; нітратам - на 3,29 мг/дм3; фосфатам - на 0,31 мг/дм3; залізу - на 0,06 мг/дм3; міді - на 0,02 мг/дм3; хрому VI - на 0,002 мг/дм3. У 2001 р. річка відповідає 5 класу забрудненості (КІЗВ 4,33) За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст цинку у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,098 мг/дм3 до 0,026 мг/дм3, БСК-5 відповідно з 8,51 мг/дм3 у 1994 р. до 4,3 мг/дм3 у 2001 р., фенолу відповідно з 0,0027 мг/дм3 у 1995 р. до 0,0011мг/дм3 у 2001 р. Погіршення спостерігається по сульфатам, завислим речовинам, хлоридам, сухому залишку, азоту амонійовому. Після впадіння річки Лугань у створі смт Станично-Луганське стан Сіверського Дінця погіршився по таким показникам: завислим речовинам - на 0,9 мг/дм3; азоту амонійовому - на 0,12 мг/дм3; цинку - на 0,02 мг/дм3; хрому VI - на 0,001 мг/дм3; АПАР - на 0,02 мг/дм3. Покращився по: хлоридам - на 49,0 мг/дм3; сухому залишку - на 37,0 мг/дм3; ХСК - на 2,9 мг/дм3; БСК-5 - на 0,48 мг/дм3; нітритам - на 0,05 мг/дм3; нітратам - на 5,68 мг/дм3; залізу - на 3,23 мг/дм3; нафтопродуктам - на 0,02 мг/дм3. У порівнянні з попереднім роком у цьому створі стан річки погіршився по: ХСК - на 5,8 мг/дм3; цинку - на 0,002 мг/дм3; завислим речовинам - на 6,7 мг/дм3; хлоридам - на 10,0 мг/дм3; міді - на 0,006 мг/дм3; кобальту - на 0,005 мг/дм3; нафтопродуктам - на 0,01 мг/дм3. Покращився по: сульфатам - на 41,0 мг/дм3; сухому залишку - на 37 мг/дм3; азоту амонійовому - на 0,06 мг/дм3; нітритам - на 0,02 мг/дм3; фосфатам - на 0,01 мг/дм3; залізу - на 0,04 мг/дм3; нітратам - на 3,44 мг/дм3; марганцю - на 0,005 мг/дм3; АПАР - на 0,04 мг/дм3. В цілому якість води у порівнянні з 2000 р. відповідає 4 класу забруднення (КІЗВ 3,43). За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст фосфатів у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 1,29 мг/дм3 до 0,78 мг/дм3, БСК-5 відповідно з 6,78 мг/дм3 у 1994 р. до 4,36 мг/дм3 у 2001 р., міді відповідно з 0,083 мг/дм3 у 1994 р. до 0,02 мг/дм3 у 2001 р. На рівні 1994 р. залишились завислі речовини. Незначне погіршення спостерігається по нітратам, проте вони залишились на рівні ГДК. На відрізку річки від смт Станично-Луганське до с. Попівка на кордоні з Ростовською областю основними забруднювачами є Луганське і Краснодонське ВУВКГ, що справляють вплив по БСК, азоту амонійовому. Однак, велика довжина ділянки і притоки - р. Деркул - дають можливість річці самоочиститися та покращити гідрохімічні показники у прикордонному створі до таких середньорічних показників: розчинений кисень - 8,7 мг/дм3; О2 сульфати - 0,6 ГДК к.п.; сухий залишок - 1,2 ГДК к.п.; залізо - 0,7 ГДК к.п.; марганець - 0,14 ГДК к.п. хлориди - 0,7 ГДК к.п.; азот амонійовий - 0,2 ГДК к.п.; кобальт - 0,08 ГДК к.п.; АПАР - 0,8 ГДК к.п.. У порівнянні з попереднім роком спостерігається незначне збільшення по хлоридам, цинку, сухому залишку, нітратам, нітритам, хрому VI, кобальту, АПАР. По усім основним показникам відмічено покращання: ХСК - на 2,9 мг/дм3; залізу - на 0,05 мг/дм3; міді - на 0,001 мг/дм3; БСК-5 - на 0,31 мг/дм3; сульфатам - на 54 мг/дм3; марганцю - на 0,002 мг/дм3. Фосфати залишились на рівні 2000 року. В цілому якість води у 2001 р. відповідає 4 класу забрудненості (КІЗВ 3,49). За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,64 мг/дм3 до 0,31 мг/дм3, БСК-5 відповідно з 4,46 мг/дм3 у 1994 р. до 3,28 мг/дм3 у 2001 р., завислих речовин відповідно з 26,2 мг/дм3 у 1994 р. до 17,0 мг/дм3 у 2001 р., цинку відповідно з 0,035 мг/дм3 у 1994 р. до 0,019 мг/дм3 у 2001 р. На рівні 1994 р. залишилась сульфати. Погіршення спостерігається по нітратам, проте вони залишились в межах ГДК. Дві притоки Сіверського Дінця, що протікають по Луганській області - р. Велика Кам'янка та р. Кундрючя - впадають на території Ростовської області. На стан річки Велика Кам'янка справляють вплив стоки шахтних вод ВО "Ровенькиантрацит", ВО "Антрацит", ВО "Краснодонвугілля", ВО "Свердловантрацит", а також комунально-побутові стічні води Ровеньковського, Краснодонського та Свердловського ВУВКГ. Річка на кордоні з Ростовською областю має такі показники: сульфати - 1,39 ГДК к.п.; сухий залишок - 1,6 ГДК к.п.; залізо - 3,2 ГДК к.п.; хлориди - 0,69 ГДК к.п.; цинк - 0,08 ГДК к.п.; азот амонійовий - 0,17 ГДК к.п.; марганець - 0,16 ГДК к.п.; кобальт - 0,06 ГДК к.п.; нітрити - 0,23 ГДК к.п.; нафтопродукти - 0,83 ГДК к.п.; АПАР - 0,4 ГДК к.п.; Розчинений кисень - 11,2 мг/дм3О2; У порівнянні з попереднім роком стан річки покращився по: залізу - на 0,03 мг/дм3; марганцю - на 0,002 мг/дм3. Погіршився стан річки по: сульфатам. - на 74,0 мг/дм3; завислим речовинам - на 4,7 мг/дм3; хлоридам - на 24,0 мг/дм3; сухому залишку - на 101,0 мг/дм3; БСК-5 - на 0,14 мг/дм3; азоту амонійовому - на 0,07 мг/дм3; нітритам - на 0,61 мг/дм3; нітратам - на 3,95 мг/дм3; фосфатам - на 0,1 мг/дм3; цинку - на 0,06 мг/дм3; хрому VI - на 0,001 мг/дм3; кобальту - на 0,002 мг/дм3; нафтопродуктам - на 0,24 мг/дм3; АПАР - на 0,01 мг/дм3. За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по таким показникам. Так, наприклад, вміст завислих речовин у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 55,6 мг/дм3 до 11,2 мг/дм3, БСК-5 відповідно з 4,82 мг/дм3 у 1994 р. до 3,88 мг/дм3 у 2001 р., нітратів відповідно з 20,58 мг/дм3 у 1994 р. до 15,55 мг/дм3 у 2001 р. Погіршення спостерігається по сульфатам, сухому залишку, нітритам, нафтопродуктам. Річка Кундрючя у створі с. Бірюкове 4 км до кордону з Ростовською областю має такі показники: сульфати - 1,26 ГДК к.п.; сухий залишок - 1,69 ГДК к.п.; нітрати - 0,84 ГДК к.п.; залізо - 0,97 ГДК к.п.; азот амонійовий - 1,67 ГДК к.п.; марганець - 0,2 ГДК к.п.; кобальт - 0,07 ГДК к.п.. На стан річки Кундрючя впливають скиди шахтних вод та селищних господарсько-побутових стоків ВО "Свердловантрацит". У порівнянні з попереднім роком стан річки погіршився по завислим речовинам, сульфатам, сухому залишку, БСК-5, азоту амонійовому, нітритам, нітратам, залізу, цинку, кобальту. У 2001 р. річка відповідає 4 класу забрудненості (КІЗВ 3,41). За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по наступним показникам. Так, наприклад, вміст хлоридів у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 182 мг/дм3 до 142 мг/дм3, БСК-5 відповідно з 12,2 мг/дм3 у 1994 р. до 9,73 мг/дм3 у 2001 р. Погіршення спостерігається по азоту амонійовому, нітритам, нітратам, фосфатам. Протікаючи по Луганській області, річка Сіверський Донець додатково забруднюється по: нітритам - на 0,07 мг/дм3; нітратам - на 5,77 мг/дм3; залізу - на 0,02 мг/дм3; цинку - на 0,003 мг/дм3; хромуVI - на 0,002 мг/дм3; марганцю - на 0,001 мг/дм3; кобальту - на 0,001 мг/дм3; нафтопродуктам - на 0,18 мг/дм3; АПАР - на 0,05 мг/дм3; фенолу - на 0,0003 мг/дм3. По решті показників, незважаючи на збільшення концентрації на окремих ділянках річки, в прикордонному створі додаткового забруднення не спостерігається. Характеристика якості поверхневих вод по басейну річки Міус Довжина контролюємої ділянки на території Луганської області - 61 км, площа водозабору - 575 кв. км. Основні притоки - р. Хрустальна, р. Глуха, р. Нагольна. У 2001 р. у р. Міус скинуто 79,0 млн. м3 зворотних вод із них 51,28 млн. м3 забруднених. На протязі 40 км річка протікає на межі з Донецькою областю, потім по густонаселеному Антрацитівському району. Основними джерелами забруднення на території області є 39 шахт вугледобувних об'єднань ВО "Антрацит", ВО "Донбасантрацит", ВО "Ровенькиантрацит", ВО "Свердловантрацит", а також стічні води ВУВКГ та підприємств м. Антрацит, Красний Луч, Ровеньки. Приймаючи стічні води підприємств Луганської області та частково Донецької, річка від контрольного створу в с. Княгинівка до контрольного створу в с. Дмитрівка після впадіння в р. Нагольна на території Донецької області, отримує додаткове забруднення по: БСК-5 - на 0,06 мг/дм3; азоту амонійовому - на 0,05 мг/дм3; нітратам - на 1,4 мг/дм3; фосфатам - на 0,09 мг/дм3; залізу - на 0,06 мг/дм3; хромуVI - на 0,001 мг/дм3; марганцю - на 0,001 мг/дм3; АПАР - на 0,01 мг/дм3; Після впадіння р. Нагольна, р. Міус характеризується такими середньорічними показниками: розчинений кисень -12,4 мг/дм3 О2; завислі речовини - 6,1 мг/дм3; сульфати - 1,1 ГДК к. п.; цинк - 0,01 ГДК к. п.; сухий залишок - 1,2 ГДК к. п.; залізо - 0,93 ГДК к. п.; марганець - 0,12 ГДК к. п.; кобальт - 0,06 ГДК к. п.; АПАР - 0,2 ГДК к. п.. У порівнянні з попереднім роком спостерігається зменшення: БСК-5 - на 0,07 мг/дм3; нітратів - на 3,26 мг/дм3; АПАР - на 0,01 мг/дм3; азоту амонійового - на 0,12 мг/дм3; мідi - на 0,001 мг/дм3; цинку - на 0,009 мг/дм3; нафтопродуктам - на 0,04 мг/дм3. У 2001 р. річка відповідає 4 класу забрудненості (КІЗВ 3,9). За період 1994-2001 р. р. у цьому створі спостерігається значне покращення якості води по більшості показників. Так, наприклад, вміст азоту амонійового у 2001 р. у порівнянні з 1994 р. знизився з 0,92 мг/дм3 до 0,29 мг/дм3, завислих речовин відповідно з 35,3 мг/дм3 у 1994 р. до 6,1 мг/дм3 у 2001 р., сухого залишку відповідно з 1436 мг/дм3 у 1994 р. до 1202 мг/дм3 у 2001 р., нітритів відповідно з 0,81 мг/дм3 у 1994 р. до 0,07 мг/дм3 у 2001 р. На рівні 1994 р. залишився цинк. Погіршення спостерігається по сульфатам, нітратам.
|
|