| [ Назад ] [ Вiдходи ] |
| аналіз стану справ з лісовідновлення в лісовому фонді області викликає занепокоєння низький рівень вивчення стану тваринного світу і відсутність об'єктивних даних |
Загальна площа лісового фонду області складає 340 тис. га, з яких площі 270,6 тис. га вкрито лісом, тобто лісовий фонд залісений на 79%. Ліси області представлені байрачними дібровами природного походження, заплавними лісами і плакорними насадженнями здебільше штучного походження. Загальна площа штучних лісів становить понад 100 тис. Га, створені вони в період 1950-1990 р. Лісистість області – 11,;% при середній по Україні – 14%. На одного мешканця області припадає 0,09 га лісу, тоді як в середньому по Україні – 0,17 га, тобто майже вдвічі менше. Стан лісових насаджень визначається такими чинниками: 1. Кліматичними умовами області, що характеризуються як украй жорсткі з недостатньою кількістю опадів, різкими перепадами температур, посухами, суховіями та курними бурями. Загалом кліматичні умови області несприятливі для зростання лісів, у зв'язку з чим необхідно затрачати набагато більше зусиль для одержання стійких, довговічних насаджень. 2. Надзвичайно високим техногенним пресом, що зазнають лісові насадження області "перевантаженої" промисловими підприємствами різного профілю (шахти, хімічні підприємства, металургія, інше). На стан лісів впливають численні водозабори, розташовані в заплаві р. Сів. Донець, де зосереджено основні масиви заплавних дібров і хвойних насаджень на терасах. 3. Високим рекреаційним навантаженням на ліси. На одного жителя Луганської області припадає менше 0,1 га лісових насаджень. Якщо врахувати, що основна маса населення області мешкає в місцях зосередження заплавних дібров і штучних соснових насаджень (регіони Кремінної, Рубіжного, Лисичанська, Сєвєродонецька, Луганська), то рекреаційне навантаження на ліси багаторазово перевищує припустимі розрахункові норми. 4. Техногенний вплив на ліси – викиди численних промислових підприємств у Луганській області за даними наукових досліджень, досягають 30 т/км2 забруднюючих речовин на рік. За останні роки різко знизилися темпи створення захисних лісових насаджень на яругах, балках, пісках та інших непридатних для ведення сільського господарства землях, яких в області понад 130 тис. га. Згідно екологічним нормативам загальна лісистість сільськогосподарських угідь має становити біля 13%, а фактично лише 6%. У виконання постанови КМУ від 28.02.02 р. № 189 розпорядженням голови облдержадміністрації в 2001 р. затверджені першочергові заходи щодо створення захисних лісових насаджень на неугіддях та басейнах річок на 2001-2005рр. Згідно даному розпорядженню в минулому році на території області створено 1803 га захисних лісових насаджень, в т. ч. полезахисних лісосмуг – 115 га; захисних лісонасаджень на неугіддях - 1688 га. У зв'язку з прийняттям земель, лісокультурний фонд лісомисливських підприємств збільшився в три рази і складає 44 тисячі гектарів. При існуючих темпах лісовідновлення , які в середньому складають 2 тисячі гектарів на рік, зазначений лісокультурний фонд буде залісений протягом 20 років. Тому перед лісовим господарством області стає важлива першочергова задача збільшення в декілька разів темпів та обсягів робіт з лісовідновлення та лісорозведення. Аналіз стану справ з лісовідновлення в лісовому фонді області викликає занепокоєння. Так, за останні 7 років площі земель, вкриті лісом не тільки не збільшилися, а скоротилися на 4,8 тисячі гектарів. Незважаючи на наявність лісокультурного фонду – 14 тисяч гектарів (станом на початок 2000 року), роботи, які проводяться державними лісомисливськими господарствами по підвищенню лісистості лісового фонду малорезультативні. Несвоєчасно облісняються згарища та лісосіки минулих років. Так, на початок 2001 року в лісах державних лісомисливських підприємств налічувалося 1,3 тисяч гектарів не розроблених згарищ та 5,4 тисяч гектарів незаліснених лісосік трьох і старших років. Великі обсяги списання лісових культур свідчать про низьку якість лісокультурних робіт. За період 1994-1998 р. на землях лісомисливських господарств посаджено 7702 гектара культур, з них списано - 4259 або 55,3%, захисних насаджень створено 3924 гектара, списано - 1639 гектара або 42%. За останні два роки списано 37% лісових культур від створених. Незважаючи на вимоги Держуправління та проекти лісовпорядкування, підприємствами лісового господарства продовжується створення монокультур сосни, що в подальшому призведе до їх загибелі від пожеж та кореневої губки. Не виконуються визначені лісовпорядкуванням обсяги створення дубових насаджень та переведення їх в покриті лісом площі. Має місце створення культур по спрощеним схемам без врахування лісорослинних умов. Спостерігається тенденція заміни корінних дубових деревостанів насадженнями менш продуктивних другорядних порід. Динаміка лісовідновлення та лісорозведення надана у табл. 2.6.2. В звітному році в області від пожеж загинуло 194.1 га лісових насаджень. Сталося 328 випадків лісових пожеж. Згоріло та знищено лісу на кореню – 1971 м3. Завдано збитків лісовому господарству на суму 235.1 тис. грн. Державними лісомисливськими господарствами проведені наступні заходи з попередження розповсюдження лісових пожеж: влаштування протипожежних розривів – 91 км; догляд за лісосмугами та протипожежними розривами 55704 км; благоустрій рекреаційних ділянок – 145 шт., встановлено аншлагів, панно, плакатів – 993; встановлено шлагбаумів та забороняючих знаків - 600 шт. За даними ДЛО "Луганськліс" у 2001 р. налічувалося пошкоджених лісів 1915 га, в т. ч. хворобами - 612 га; природними факторами - 734 га; іншими факторами - 528 га. Проведені наступні заходи по захисту лісів від шкідників та хвороб: лісопатологічні обстеженні на площі 141906 га; наземні винищувальні заходи - 9277 га; вибірка свіжеуражених дерев - 86 га; ліквідація захаращеності - 767 га. Проведені санітарно-вибіркові рубки на площі 2777 га ( 42485 м3) та суцільні санітарні рубки – 192 га ( 22881 м3). У зв'язку з реформуванням агропромислового сектору в області проведена робота по передачі лісів колишніх сільгосппідприємств державним лісомисливським господарством. На даний час передано 60,7 тис. га покритих лісом земель (6,1 тис. га – полезахисних лісосмуг, 54,6 тис. га лісів та інших захисних насаджень). Станом на 1.01.02 р. залишилися не переданими 32 тисячі гектарів, які представлені полезахисними лісосмугами, яружно-балковими насадженнями та невеликими ділянками лісу. З зазначених лісових площ можливо передати в користування спеціалізованим лісогосподарським підрозділам біля 2 тис. га лісів. Площі покритих лісом земель, які залишилися не переданими, становлять до 5 гектарів, розкидані на значних територіях сільськогосподарського призначення і виконують функції захисту сільгоспугідь, планується передати новоутвореним агроформуванням. На прийнятих державними лісомисливськими господарствами землях створено 9 нових лісництв, на 167 чол. збільшена служба лісової охорони, придбано 6 тракторів, 18 одиниць сільгосптехніки та 3 пожежних машини. В межах діючої розрахункової лісосіки, яка складає 14 тис. м3 ліквідної деревини щорічно, державними лісомисливськими господарствами проведені рубки головного користування на площі 73 га. Заготовлено по хвойній господарській секції 1.8 тис. м3 деревини, по твердолистяній госпсекції – 3.5 тис. м3 деревини, по м'яколистяній – 8 тис. м3. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів наведена у табл. 2.6.1. На території області зростає понад 1500 видів вищих рослин, що належать до 104 рослин і більше ніж 400 родів. Вищі спорові рослини представлені 9 родинами, 11 родами і 19 видами, голонасінні – 2 видами, що відносяться до 2 родин. У складі покритонасінних – більше 1400 видів, представлених 93 родинами. У флорі області 300 видів є рідкісними, з них 59 занесено до Червоної книги України. Фітоценофонд складають близько 530 асоціацій, об'єднаних у 98 формацій і класів, які відносяться до 9 типів рослинності. Загальним типом рослинності є степи. У зв'язку з тим, що найбільша частина степів розорана, ценотична різноманітність зонального типу збільшена та складає приблизно 102 асоціації, що відноситься до 12 формацій, фітоценози яких збереглися в заповіднику та на землях, непридатних для сільськогосподарського користування. До степового типу рослинності належать також досить специфічні агломеративні співтовариства кам'янистих відслоєнь (на крейдах, вапняках, мергелях, пісковиках, сланцях). У заплавах річок і на дні балок типовою є різноманітна лугова рослинність, а навколо водоймищ розвинута лучно-болотна, болотяна, прибережно-водяна та водяна рослинність. Для Луганської області досить характерною є синантропна рослинність, розповсюдження якої пов'язане з порушеними місцеперебуваннями – сільськогосподарськими угіддями, урбанізованими територіями, техногенними екотопами (кар'єрами, відвалами тощо). У Зелену книгу України занесено 26 синтаксонів рослинності Луганської області. Усе вище викладене свідчить про різноманітність флори. Проте всезростаючий антропогенний вплив призводить до різкого збіднення видової та структурної різноманітності рослинного покриву. У зв'язку з цим виникає потреба створення резерватів для збереження генофонду флори й фітоценофонду області. В області зростає не менше як 160 видів лікарських рослин, з яких основними заготівельними є безсмертник польовий з щорічним об'ємом заготівлі 3,5-4 т, глід колючий – 5 т, спориш звичайний – 2 т, материнка звичайна – 1,5 т, звіробій звичайний – 2,5 т, сердечник волохатий – 2 т, чистотіл звичайний – 2 т, шипшина собача – 10-12 т та інші. Основними заготівельними організаціями є ДЛО "Луганськліс", Облспоживспілка, ВП "Фармація". Динаміка заготівлі лікарської сировини приведена в табл. 2.6.3. Досліди та спостереження за впливом стану довкілля на якість та лікувальні властивості рослин в області не проводяться. В 2001 році за рахунок коштів обласного екологічного фонду проведена науково-дослідна робота по виявленню запасів лікарсько-технічної сировини та нормативів їх щорічного використання на територіях двох районів. Ці дані будуть використані місцевими органами самоврядування при встановлені лімітів щорічної заготівлі рослин. Рішенням обласної ради затверджений Перелік видів рослин, які підлягають особливій охороні на території області та Положення про нього, яким встановлена заборона на спеціальне використання 232 видів рідкісних та зникаючих рослин. Прийнято розпорядження голови облдержадміністрації про посилення охорони недеревних рослинних ресурсів на території області, яким визначено проведення спільних заходів Держуправління екоресурсів та органів внутрішніх справ. У весняно-літній період проведена всеукраїнська операція "Первоцвіт", метою якої було попередження порушень природоохоронного законодавства в галузі охорони та використання ранньоквітучих та червонокнижних рослин. Особлива увага приділена перевіркам місць збору та можливої реалізації рослин. Навесні 2001 р. в містах та інших населених пунктах області проведена операція "Зелена весна", метою якої було озеленення, влаштування місць відпочинку, покращення їх санітарного стану. В результаті проведеної операції посаджено 1183,34 тис. шт. лісових культур на площі більш ніж 1085 га, 10,65 тис. шт. захисних насаджень на площі 165 га, у межах міської забудови на 23,25 га створено 193,504 тис. шт. нових зелених насаджень. Динаміка озеленення населених пунктів за останні роки наведена у табл. 2.6.4. |
![]() |
![]() |
Серед численних проблем охорони природи особливе місце належить збереженню та раціональному використанню диких тварин, що повинно стати одним з найважливіших видів діяльності землевласників, землекористувачів, користувачів мисливських угідь природоохоронних органів. Тваринний світ Луганської області відрізняється розмаїтим видовим складом. На території області зустрічається один вид круглоротих, 43 види риб, 9 видів земноводних, 12 видів плазунів, 246 видів птахів та 63 види ссавців. Скорочення місць, історично придатних для перебування диких тварин, безпосереднє знищення об'єктів тваринного світу, загальне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище та надмірний рекреаційний тиск на природні комплекси в періоди відтворення диких тварин зумовлюють загальне збіднення видового та популяційного складу фауни області. Це потребує прийняття невідкладних заходів, спрямованих перш за все на забезпечення охорони місць існування тварин, суттєве підвищення ефективності контролю за їх використанням. Суттєвим недоліком в організації охорони тваринного світу є низький рівень вивчення його стану і відсутність об'єктивних даних про чисельність переважної більшості не мисливських видів тварин. В області в теперішній час здійснюється облік тільки тих видів, які належать до об'єктів мисливства. В минулому році розроблено кадастр тваринного світу, який охоплює територію Станично-Луганського району. В теперішній час подовжується робота по створенню кадастру на інших територіях. Дослідження фауни області, головним чином, проводилися співробітниками Луганського природного заповідника, а також біологами Луганського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Стан видів тварин, занесених до Червоної книги та міжнародних червоних списків, за наявними відомостями, приводиться нижче. Список тварин Луганської області, що занесені до Червоної книги України, категорії та критерії оцінки, згідно з міжнародною ІВА програмою. Птахи
Хребетні тварини Європейського червоного списку (1991), які не внесені до Червоної книги України (1994) на Луганщині.
Умовні позначки:
Категорії : EX – зникаючі; CR – критичні; EN – загрозливі; VU – вразливі; CD – залежні від охорони; LR – низький ризик; DD – недостатньо вивчені; ? – категорія не визначена.
Луганською обласною Радою в числі інших мисливські угіддя площею 28,5 тис. га, за поданням Державного лісогосподарського об'єднання "Луганськліс" (далі ДЛО "Луганськліс") надані у користування і Луганському державному лісомисливському господарству (далі – ДЛМГ), який не є юридичною особою, що є порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України №780 від 20.07.96 року "Про затвердження Положення про мисливське господарство та порядок проведення полювання".
Як свідчать наведені в таблиці цифри, об'єднанням "Луганськліс" при укладанні договорів площа угідь безпідставно зменшена на 67,8 тис. га, що автоматично тягне за собою зменшення витрат коштів на охорону та відтворення мисливських угідь та інше.
Тут же необхідно зазначити, що в деяких господарствах районні мисливствознавці та мисливствознавці користувача мисливських угідь (ДЛМГ) виступають в одній особі: вони відповідальні і за ведення мисливського господарства, і за здійснення державного контролю за його веденням. |
| [ Назад ] [ Вiдходи ] |