radon

Як відомо, основну частину опромінення населення одержує від природних джерел радіації. Важливими особливостями природного випромінювання є дві наступні обставини: воно діє на все населення і рівень його впливу зберігається приблизно постійним протягом досить тривалого часу.
В даний час населення стурбоване, головним чином, впливом на здоров'я людей штучних, техногенних джерел радіації - випадань радіоактивних продуктів у процесі іспитів атомної і термоядерної зброї і великих аварій, що мали місце на атомних електростанціях. Тим часом, внесок опромінення радоном у річну дозу опромінення населення України становить близько 59 %.
Як відомо, ²²²Rn – це інертний газ, що є продуктом розпаду ²²⁶Ra, що, у свою чергу, утвориться в результаті розпаду ²³⁸U. Уран і радій практично завжди міститься в земній корі у великих або менших кількостях, тому і радон можна знайти практично на будь-якій території. Період напіврозпаду радону складає 3,8 дні. Серед продуктів напіврозпаду присутні ²¹⁸Ро і ²¹⁴Ро, що є джерелами альфа-випромінювання. Іонізуюче альфа-випромінювання завдає шкоди здоров'ю людини; низькоенергетичне альфа-випромінювання дочірніх продуктів розпаду радону уражає, у першу чергу, легені, викликаючи їхній рак.
Як правило, уран і радій містяться в земній корі в малих пропорціях. На цій підставі можна було б очікувати, що радонова проблема – це проблема уранових рудників. Але виявляється, що цей інертний газ досить підступний. Не вступаючи в хімічні реакції, він здатний підніматися до поверхні землі з великих глибин, підвищуючи в міру підйому свою концентрацію в ґрунтовій газовій суміші. Зіштовхуючись на своєму шляху з газонепроникними шарами, він може накопичуватися, досягаючи високих концентрацій. Обходячи газонепроникні шари, радон може виходити на поверхню землі удалині від джерела свого утворення.
Ще у 1977 році Науковим комітетом із впливу атомної радіації радон був визначений як основне джерело радіаційної небезпеки для населення.
У 2001 р. було почате перше в Луганській області систематизоване радіаційне обстеження з метою визначення об'ємної активності радону в повітрі приміщень і оцінки опромінення населення за рахунок радону.
На початковому етапі було проведено попереднє радіаційно-екологічне районування території області. На другому етапі в радононебезпечних регіонах було проведено вибіркове обстеження дошкільних дитячих установ, шкіл і лікарень.
У результаті проведеного радіаційного обстеження приміщень в 26-ти населених пунктах встановлене наступне: При рекомендованому Міжнародною комісією з радіаційного захисту (МКРЗ) рівноважному факторі F = 0,4 у 83 приміщеннях з 147 обстежених еквівалентна рівноважна об'ємна активність (ЕРОА) ²²²Rn у повітрі перевищує рівень дій, установлений НРБУ-97, тобто в 55,8 % приміщень ЭРОА ²²²Rn перевищує 50 Бк/м³. Причому, у 27,9 % приміщень рівень дій перевищений більш ніж у 2 рази, у 14,3 % приміщень – у 3 і більш раз, у 7,5 % приміщень – у 4 і більш раз; у 2 % приміщень – у 7 і більш раз.
З огляду на результати проведеного обстеження, можна зробити наступні висновки:
1. Більше половини обстежених приміщень є в різному ступені радононебезпечними, що свідчить про те, що при будівництві цих будинків не враховувався фактор радонової небезпеки;
2. З першого висновку випливає, що для Луганської області будівництво радонозахищених будинків також актуально, як, наприклад, будівництво сейсмостійких у Середній Азії;
3. У приміщеннях експлуатованих будинків, у яких виявлене перевищення ЕРОА радону, необхідно провести детальні дослідження з метою визначення шляхів його надходження в приміщення і необхідних радонозахистних заходів.
Слід зазначити, що на принциповому рівні методи захисту від радону досить прості і ґрунтуються на двох принципах: запобігання проникнення радону в будинок; зниження концентрації радону після його проникнення в будинок. Зниження концентрації радону після його проникнення в будинок можна домогтися посиленням провітрювання, для чого можуть служити різні технологічні пристрої. Вони підходять для будинків з відносно низьким рівнем радону.
З огляду на те, що у світовій практиці дотепер відсутні достовірні методи розрахунку концентрації радону в будинках, єдиним реальним критерієм оцінки радонобезпеки будинку є вимір концентрації (об'ємної активності) радону в ньому. При цьому обстеження необхідно проводити, вивчаючи одночасно радіаційно-екологічні характеристики об'єктів навколишнього середовища (ґрунтів, гірничих порід, підземних вод, атмосферного повітря) і конструктивні особливості самого об'єкта дослідження – будинку.