pidz

Водоохоронна зона р. Сів. Донець має найбільш інтенсивне техногенне навантаження в Луганській області. Тут же експлуатується до 20 великих водозаборів централізованого водопостачання, що забезпечують питною водою підприємства і населених пунктів області.
Сполучення промислового і водопостачальницького типів впливу призводить до розвитку забруднення підземних вод, що використовуються в питних цілях у регіональному плані.
Спостереження за станом підземних вод на централізованих водозаборах області свідчать, що на протязі останніх років зберігається стійка тенденція погіршення їх якості головним чином внаслідок росту мінералізації та загальної жорсткості.
Найбільші осередки забруднення підземних вод в Луганській області розташовані в районі підприємств Лисичансько-Рубіжанського виробничого регіону. Локальні осередки забруднення приурочені до проммайданчиків різноманітних підприємств, серед яких у першу чергу необхідно відзначити склади паливно–мастильних матеріалів (пмм), полігони твердих побутових відходів (тпв), накопичувачі різного призначення, масивів зрошення сільськогосподарських угідь.
На сьогодні, внаслідок забруднення, переведені в розряд технічних водозабори Ново–Сиротинський, Заводський, Воєводівський, Лісова Дача, Линьовський, Світличанський, ряд свердловин Рубіжанського, Райгородського виведено із експлуатації водозабір № 2 м. Луганська. Цей процес є наслідком інфільтрації в питні водоносні горизонти забруднених річних та стічних вод, фільтрації забруднюючих речовин з проммайданчиків підприємств, міських агломерацій, масивів зрошувальних сільськогосподарських земель та природних процесів забруднення.
Внаслідок недостатнього фінансування робіт з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища вивчення якісного складу підземних вод провадилося тільки по свердловинах, розташованих на території найбільше техногенно-навантаженого Лисичансько-Рубіжанського промрайону.
Спостереження за станом підземних вод свідчать, що режимоутворюючі фактори, під впливом яких формується режим підземних вод, у 2001 р. були несприятливими для формування підземного стоку.
Минулий рік незабезпечений природним живленням (Р зимових опадів 81,9 – 93,3 %),що відбилося на рівнях підземних вод.
Незважаючи на зменшення водовідбору, практично, по усіх водозаборах, динамічні рівні підземних вод по експлуатаційних свердловинах знизилися на 0,1 – 2,2 м, виключенням є Лисичансько-Рубіжанський район, де динамічні рівні були вище на 0,1 – 1,5 м.
По спостережливих свердловинах регіональної режимної мережі зниження склало 0,02 – 1,52 м.

Підземні води дотепер є основним джерелом господарсько-питного водопостачання населення і підприємств Луганської області. Питні водоносні горизонти не захищені від улучення забруднень з поверхні землі і мають тісний взаємозв'язок із ґрунтовими і річковими водами.
Область характеризується високим ступенем техногенного навантаження на геологічне середовище, що негативно позначається на якості питних підземних вод.
Гідрохімічне випробування проведене на площі Лисичансько-Рубіжанського промрайону показало:
- на ділянці впливу ВАТ «Краситель» збереглися площі забруднення підземних вод солями, амонієм, фенолами як в алювіальному так і у верхньокрейдяних водоносних горизонтах. У зв'язку зі зменшенням продуктивності водозаборів на цій ділянці у верхньокрейдяному водоносному горизонті площі підземних вод, забруднених перерахованими вище інгредієнтами зменшилися в 1,2- 1,3 рази;
- на площі впливу промплощадки КЗ «Зоря» у районі скидного каналу і ставків біологічного очищення спостерігається збільшення площ підземних вод забруднених амонієм і фенолами в 2,5 – 3 рази.
- на площі впливу промплощадок ВАТ «Азот» і ВАТ «Лисичанська сода» в алювіальному водоносному горизонти спостерігається зменшення площі забруднення підземних вод солями в 1,2 рази і збільшення площі підземних вод забруднених амонієм у 6 разів.
У верхньокрейдяному водоносному горизонті в зв'язку з зупинкою
Новосиротинського водозабору і зниженням продуктивності водозаборів Лісова дача, Метьолкінський, Боровський II – площа забруднення підземних вод солями зменшилась в 1,2 рази, спостерігається розсолення підземних вод по всьому шару водоносного горизонту.
На території Лисичансько-Рубіжанського промвузла осередки забруднення підземних вод ще збереглися тому, незважаючи на зменшення скиду стічних вод, загроза забруднення питних водозаборів, продуктивністю до 200 тис. м³/тиждень існує і на сьогоднішній день.
Підприємствами житлово-комунального господарства області у 2001 році здійснювався контроль якості питної води 36 централізованих водозаборів підземних вод. За результатами лабораторних досліджень суттєвих змін якісного стану питних вод за період спостережень, починаючи з 1993 року не відзначається. Перевищення нормативів якості питної води (ГОСТ 2874. Вода питна) має місце на водозаборах Малорязанцевський, Старобільський, Луганський, м. Луганська (III), Айдарський, Білогорівський, Боровський (II) – по жорсткості; м. Луганська (1-1а), м. Луганська (IV), Родаковський, Хорошанський, Ольховський – по жорсткості та сухому залишку; Метьолкінський, Білогорівський, Боровський (I), Боровський (II) – по залізу загальному.