Тенденція природоохоронної діяльності.
Результати моніторингу довкілля регіонального рівня у 2001 р., які проводились суб'єктами обласної системи моніторингу у 2001 р. свідчить, що екологічна ситуація, яка склалася на сьогоднішній день у Луганській області, у цілому, залишається напруженою.
Показники забруднення атмосферного повітря Луганської області за даними спостережень ЛЦГМ у найбільших містах (Луганську, Лисичанську, Рубіжне, Сєвєродонецьку та Алчевську) залишились практично на рівні 2000 року.
У 2001 р. стаціонарними джерелами підприємств області було викинуто в атмосферне повітря 439,6 тис. т забруднюючих речовин, що на 10,592 тис. т більше , ніж у 2000 р.
Збільшення обсягу викидів відбулося переважно в промислово розвинутих містах області, де основними забруднювачами залишаються підприємства енергетичної, вугільної , металургійної , хімічної та нафтохімічної галузей. Хоча їх частка у загальній кількості підприємств, що мають вплив на повітряний басейн порівняно незначна (11%), ними викидається близько 80% обсягу забруднюючих речовин.
Основними причинами збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу міст стало:
Збільшенням обсягів виробництва ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (викиди збільшилися на 13,32 тис. т.)
- м. Краснодон , Первомайськ
Проведення інвентаризації джерел викидів шкідливих речовин у атмосферу з додатковим урахуванням нових джерел на підприємствах вугільної промисловості.
Збільшення обсягів переробленої сировини на АТ "Лисичанськнафтаоргсинтез" та обсягів виробництва соди кальцинованої, натрію бікарбонату на ВАТ "Лисичанська сода"
Істотне зниження обсягу викидів відбулося в містах :Луганськ (14,3 тис. т), Брянка (3,3 тис. т ), Кіровськ (11,7 тис. т ), Красний Луч (12,9 тис. т ) і знайшло найбільший прояв у вугільній галузі промисловості.
Ключовим аспектом в 2001 році стало припинення гірничої діяльності рядом підприємств. Що, з одного боку, супроводжується зменшенням технічного навантаження на атмосферне повітря вугільних регіонів, з другого - з багатотоннажним викидом метану.
Значним забруднювачем повітряного басейну Луганської області залишається транспортна галузь, зокрема пересувні її засоби (автомобілі, тепловози).
Проблема забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту та впливу його фізичних факторів найбільш гостро проявляється в великих транспортних вузлах – індустріально розвинутих містах області через несприятливу територіально-планувальну структуру міст внаслідок сформованого у минулі роки оточення промислових підприємств житловими масивами та проходження транзитного транспорту через міста, що значно збільшує їх загазованість і потребує подальшого розв'язання в напрямі реалізації заходів щодо зниженню валового обсягу викидів від автотранспорту.
Основними напрямками природоохоронної діяльності у 2001 році в сфері охорони водних ресурсів були: поліпшення екологічного стану басейну річки Сіверський Донець та захист від забруднення підземних вод – джерел централізованого питного водопостачання населення.
Багато уваги приділялося питанню зменшення скидів неочищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти шляхом встановлення більш жорстких лімітів на скид забруднюючих речовин із зворотними водами у дозволах на спецводокористування. Гідрохімічний стан майже всіх водних об'єктів області, включаючи р. С. Донець – покращився, що обумовлене зниженням обсягів скиду стічних вод і, відповідно, забруднюючих речовин.
Крім того, виділялися значні кошти на реконструкцію, відновлення, будівництво очисних споруд (смт. Марківка, Слов'яносербськ, с. Миколаївка, мм. Краснорiченськ, Антрацит, Свердловськ, Лисичанськ).
Поряд з цим, на виконання Меморандуму про сумісні дії з охорони та використання вод басейну р. Сіверський Донець, підписаному у лютому 2001 року у м. Харкові керівниками прикордонних областей України та Росії розроблена концепція міжрегіональної екологічної програми з охорони та використання вод басейну р. Сіверський Донець, реалізація якої дозволить вирішити комплекс взаємоузгоджених питань пов'язаних із забезпеченням стійкого водокористування для потреб населення, промисловості, сільського господарства, а також створення умов для реабілітації і подальшого стійкого благополучного функціонування екосистем в басейні р. Сів. Донець.
Гідрохімічний стан приток Сіверського Дінця, що протікають по Луганській області – р. Велика Кам'янка та р. Кундрючя і впадають на території Ростовської області у 2001 р. погіршився.
На стан річок справляють вплив скиди шахтних вод виробничих об'єднань "Ровенькиантрацит", "Антрацит", "Краснодонвугілля", "Свердловантрацит", а також комунально-побутові стічні води Ровеньковського, Краснодонського та Свердловського ВУВКГ.
На постійному контролі знаходяться питання пов'язані зі станом підземних вод у зонах впливу існуючих та потенційних забруднювачів (проммайданчики, накопичувачі відходів підприємств та полігони твердих побутових відходів).
Серед численних проблем охорони природи особливе місце належить збереженню та раціональному використанню диких тварин, що повинно стати одним з найважливіших видів діяльності землевласників, землекористувачів, користувачів мисливських угідь природоохоронних органів.
Скорочення місць, історично придатних для перебування диких тварин, безпосереднє знищення об'єктів тваринного світу, загальне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище та надмірний рекреаційний тиск на природні комплекси в періоди відтворення диких тварин зумовлюють загальне збіднення видового та популяційного складу фауни області. Це потребує прийняття невідкладних заходів, спрямованих перш за все на забезпечення охорони місць існування тварин, суттєве підвищення ефективності контролю за їх використанням. Суттєвим недоліком в організації охорони тваринного світу є низький рівень вивчення його стану і відсутність об'єктивних даних про чисельність переважної більшості немисливських видів тварин. В області в теперішній час здійснюється облік тільки тих видів, які належать до об'єктів мисливства.
За поточний рік Держуправлінням на підставі постанов КМУ від 03.08.98 р. № 1216 проведена робота по впорядкуванню відомостей про об'єкти утворення, оброблення та утилізації відходів, а також місцях видалення відходів, як санкціонованих так й тих, що експлуатуються без дозволу на те спеціальних органів виконавчої влади.
Разом з облдержадміністрацією розроблено заходи по виконанню вимог зазначених постанов.
Проте в процесі вжиття цих заходів виникають деякі непорозуміння . Неузгодженість вимог різних нормативних документів викликає неузгодженість дій органів Мінекоресурсів та органів виконавчої влади.
Для прискорення процесу виконання вищезазначених постанов розроблено інструктивний лист по виконанню вищевказаних документів районними держадміністраціями, виконкомами міських рад разом з екологічними інспекціями. Крім того на сьогоднішній день визначено хто буде в області вести реєстри, придбана техніка для їх ведення, досягнута домовленість щодо придбання комп'ютерних програм ведення реєстрів, відсутність яких теж стримувало цю роботу.
Протягом 2001 р. прийняте рішення про видачу двох ліцензій на діяльність у сфері використання ядерної енергії – використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ): ТОВ "Луганськгазбуд" та ВАТ "Алчевський металургійний комбінат".
Припинили діяльність з ДІВ 6 підприємств: всі вони передали радіоактивні відходи, що утворилися в процесі використання закритих ДІВ, на захоронення відповідно з існуючим порядком. Таким чином, кількість РАВ, які тимчасово зберігались на підприємствах області і несли в собі потенційну небезпеку, значно зменшилась, що є позитивним фактором з точки зору забезпечення радіаційної безпеки, захисту персоналу, населення, довкілля і запобігання незаконному обігу ДІВ.
У найближчий час мають намір припинити діяльність з ДІВ ще 8 підприємств. Кількість відпрацьованих закритих ДІВ, що підлягають захороненню як радіоактивні відходи, становить 421 одиниці, а їх сумарна паспортна активність 6963ґ109 Бк.
На початку 2001 р. на шахті "Луганська" були реалізовані всі проектні рішення (рекультивація, дезактивація, створення мережі спостережних свердловин тощо). Таким чином, вдалося вирішити проблему рекультивації радіаційно-небезпечних об'єктів і дезактивації земної поверхні, забрудненої внаслідок діяльності шахти. На рекультивовані радіаційно-небезпечні об'єкти складені санітарні паспорти, в яких визначені обмеження на використання рекультивованих об'єктів та прилеглих територій.
У 2001 р., на виконання виданого шахті "Пролетарська" припису, спеціалістами Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНДІЕП, м. Харків) були виконані інженерно-геологічні та радіологічні вишукування для розробки робочої документації на укриття радіоактивних відходів. На початку 2002 УкрНДІЕП завершив розробку робочого проекту. У теперішній час проект наданий в Держуправління для проведення державної екологічної експертизи та державної експертизи радіаційної безпеки, після чого настане черга його реалізації.
У другому півріччі 2001 р. в радононебезпечних регіонах почалось виконання радіаційного обстеження дошкільних дитячих закладів, шкіл та лікувально-оздоровчих установ. Перші результати обстеження підтвердили це і показали, що для Луганської області проблема забезпечення захисту населення від опромінення радоном дуже актуальна – у 56 % приміщень еквівалентна рівноважна об'ємна активність 222Rn перевищує 50 Бк/м3.
Таким чином, все це свідчить, що внаслідок послідовної діяльності Держуправління відбувається поступове поліпшення стану забезпечення вимог радіаційної безпеки. Хоча ситуація все ж таки залишається складною. Багато проблем залишаються невирішеними на підприємствах вугільної галузі, які володіють 40 % закритих радiонуклiдних ДIВ. Як найшвидшого вирішення потребує проблема захоронення радіаційно-небезпечних відходів, які утворилися на шахті "Пролетарська", що закривається, дезактивації забруднених земель, а також аналогічні проблеми на діючий шахті ім. Г.Г. Капустіна.
Екологічні проблеми у вугледобувних регіонах, у зв'язку із закриттям шахт, загострюються. Станом на 01.01.2001 на 35 шахтах ведуться ліквідаційні роботи, по 29 шахтах завершені роботи з фізичної ліквідації.
Екологічна безпека ліквідації шахт знаходиться в прямій залежності, насамперед, від стану фінансування і своєчасності виконання природоохоронних заходів. На виконання робіт, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки на шахтах, що закриваються, станом на 01.01.2002 р. фактично було витрачено близько 10 % від передбачених у проектах коштів.
|
|