Техногенні
елементи
Головними факторами складності процесу масової ліквідації вугільних
шахт, що відбувається у Донбасі з 1996 року, є наступні:
- порушення рівноваги породних масивів і просідання денної поверхні
на значних територіях внаслідок вилучення великих обсягів вугілля
та порід без заповнення гірничого простору;
- гідравлічний зв'язок діючих та закритих шахт (2-4 закритих шахти
на 1 діючу), що обумовлює збереження в області об'єму шахтного
водовідливу на рівні 310-350 млн.м3/рік незалежно від обсягу вуглевидобутку
(якщо на початку дев'яностих років обсяг шахтного водовідливу
на 1т видобутого вугілля складав 4,5м3, то зараз він практично
подвоївся);
- відновлення рівнів підземних вод в природно-історичних відмітках,
що призводить до підтоплення і затоплення значних територій в
межах промислово-міських агломерацій Донбасу, для яких шахти були
містоутворюючими структурами.
Абразійний процес активно протікає на узбережжі Азовського моря.
Ділянки активного розмиву чергуються з ділянками акумуляції. Абразія
є одним з головних зсувоутворюючих факторів для зсувів узбережжя
Азовського моря.Крім того, розмив берегу призводить до руйнування
народно-господарських об'єктів, розташованих у зонах розмиву,
виводить із землекористування орні землі.
Берегозахісні споруди на узбережжі будуються безсистемно, без
врахування історично сформованого геодинамічного процесу на узбережжі
Азовського моря. Це призводить до згубних для навколишнього середовища
наслідків (як приклад, розмив піщаної тераси і реліктових лісонасаджень
на півдні меж сілами Юр'ївкою і Новою Ялтою).
Вплив
Інтенсивна розробка корисних копалин та їх переробка мають негативний
вплив на навколишнє природне середовище, насамперед геологічне,
сприяють активізації екзогенних геологічних процесів, зміні фізико-механічних
властивостей і складу грунтів, погіршенню якості підземних і поверхневих
вод.
Робота вугільних шахт викликає просідання поверхні над гірськими
виробленнями, розвиток деформацій, ерозії, підтоплення. Підприємствами,
які ведуть розробку родовищ корисних копалин відкритим способом,
зайнято біля 20 тис.га площі Донецької області. Під породні відвали
і промислові площі шахт зайнято біля 25 тис.га. З цієї величезної
території відбувається постійне забруднення атмосфери, підземних
і поверхневих вод, грунтів. На території Донецької області розташовано
580 відвалів порід вугільних шахт та вуглезбагачувальних фабрик,
з яких 130 таких, що горять. В теперішній час в експлуатації знаходяться
125 відвалів порід, з яких тих, що горять - 60. Під териконами
зайнято 5 тис.га земель, що складає 0,2% від загальної території
області.
Слід відмітити також проблему затоплення територій. Затоплення
відбувається внаслідок зарегульованості стоку, замулення русел
рік; на узбережжі Азовського моря - внаслідок взаємодії моря та
суші. Основними причинами затоплення морських узбереж можуть бути
вітри з морю, замулення дренажних каналів в межі міста, замулення
дельти рік та ін.
top
Становище
На території Донецької області у державному балансі налічується
846 родовищ корисних копалин з 36 видів сировини загальнодержавного
і місцевого значення, з них експлуатується 373 родовищ з 23 видів
мінеральної сировини.
Мінерально-сировинна база області майже на 50% складається з паливно-енергетичної
сировини (кам'яне вугілля, метан вугільних родовищ і газ вільний),
друге місце належить сировині для виробництва будівельних матеріалів
(біля 20%), решта - такі корисні копалини, як гірничохімічні,
гірничорудні та нерудні для металургії.
За станом на 01.01.2002р. в області обліковується 290 родовищ
вугілля, з яких 111 діючих, 1 в стадії будівництва, 40 ділянок
знаходиться в резерві для нового шахтного будівництва і реконструкції
діючих підприємств, 47 перспективних ділянок для розвідки родовищ,
46 вільних ділянок в районі діючих шахт, які у даний час економічно
недоцільно розробляти. Загальні запаси вугілля складають 14132,3млн.т.
У 2001 році 7 малих підприємств отримали ліцензії на розробку
запасів кам'яного вугілля, з яких 4 введені в експлуатацію протягом
року.
За станом на 01.01.2002р. на території області експлуатується
355 родовищ, по яких підприємства, що здійснюють експлуатацію
родовищ корисних копалин, періодично звітують про стан видобувних
робіт (за формою 5-гр по видобутку твердих корисних копалинах
і за формою 7-гр по видобутку підземних вод).
top
Наслідки
Оцінка і переробка вторинної сировини і промислових відходів
ведеться незадовільно. У зв'язку з економічними труднощами більшість
родовищ розробляється не комплексно або без ув'язки з перспективами
розвитку переробних галузей промисловості. При дегазації вугільних
шахт метан, за окремими виключеннями, не утилізується, германій
при коксуванні не витягується.
Показники якості підземних вод більшості родовищ, що експлуатуються
для господарсько-питного водопостачання, перевищують допустимі
концентрації за змістом сухого залишку, сульфатів, хлоридів і
загальної жорсткості, а часто і за іншими інгредієнтами. Насамперед,
це стосується південних і західних районів, де населення і тваринництво
користуються неякісною питною водою. У більшість населених пунктів
цього регіону питна вода завозиться автотранспортом. Діяльність
підприємств призводить до забруднення водоносних горизонтів, що
ще більше ускладнює становище.
Значне падіння виробництва у вугільній промисловості не призводить
до істотного поліпшення екологічної ситуації в області. Об'єм
скидання шахтних вод протягом останніх 4 років за рахунок ліквідації
окремих шахт із повним або частковим їх затопленням знизився на
12% (з 350 до 308 млн.м3/рік). Скид шахтних вод складає біля 15%
від загального об'єму скидів в області. Роботи по гасінню недіючих
породних відвалів, що горять, їх переформуванню і озелененню,
практично не ведуться.
top
Відповідальність
Роботи по ліквідації неперспективних вугільних шахт здійснювались
на 44 підприємствах. По частині шахт, що закриваються, запаси
корисних копалин повністю відпрацьовані, але більшість шахт закриваються
з переводом залишкових запасів до групи "запаси закритих
шахт". У 2001 році 13 вугільних шахт почали ліквідуватись
з переводом залишкових запасів до групи "закриті шахти".
Природоохоронні заходи, які передбачаються проектами ліквідації
шахт, спрямовані на екологічну реабілітацію гірничопромислових
районів Донбасу, у яких довкілля знаходиться в критичному стані.
Заходи щодо запобігання та усунення підтоплення підроблених територій
шахтарських міст та селищ, гасіння розташованих у густонаселених
районах відвалів порід, що горять, постійно отруюючи вкрай забруднене
атмосферне повітря Донбасу (щільність викидів шкідливих речовин
від стаціонарних джерел на 1 кв.км площі Донецької області в 10
разів перевищує середню по Україні), утилізації відходів виробництва,
використання газу метану вугільних родовищ, спрямовані на розв'язання
не лише екологічних, а й соціально-економічних проблем регіону.
Незважаючи на це, підхід до фінансування природоохоронних заходів
в процесі ліквідації вугільних шахт залишається таким же, яким
він був у процесі їх роботи, тобто за залишковим принципом.
top
