Місто Київ розташовано на межі лісової (Полісся) та лісостепової зон, що визначає специфіку як природної, так і культивованої рослинності. Природна рослинність оточує місто майже суцільним кільцем шириною до 10 км і відносно добре збереглася. Вона представлена лісами, луками, болотами, водними угрупованнями, фрагментами степів та пустищ, площа яких становить близько 45 тис. га, із яких ліси займають понад 35 тис. га. Найкраще збереглися ліси на південь від міста в районі Конча-Заспа, в північній частині — біля Пущі-Водиці, західній — біля с. Романівка і східній - північніше Броварів. Окремі ділянки лісів мають вік понад 100 років. В урочищах Феофанія, Лиса гора в деревостанах трапляються могутні дуби віком понад 150 років. Більшу площу лісів займають молоді посадки віком до 40 років.

Ліси в околицях Києва досить різноманітні. Найпоширенішими є дубово-соснові та соснові ліси. У трав'яному покриві їх домінують орляк, чорниця, конвалія, куничник наземний та зелені мохи.

На правому березі Дніпра в південно-західній частині міста розповсюджені широколистяні грабово-дубові ліси з участю клена гостролистого, ясена високого, липи серцелистої, що характерні для лісостепу. Найкраще збереглися вони в урочищах Феофанія, на Лисій горі, гірше — в Голосіївському парку.

У заплавах невеликих річок, заболочених місцях поширені вільхові ліси, які прорізають соснові масиви. Піщані береги Дніпра раніше були покриті вербовими та тополевими лісами, які трапляються тепер фрагментарно. Місцями піщані наноси на берегах Дніпра вкриті заростями чагарникової верби-шелюги. Досить цікавими в заплаві Дніпра є фрагменти дубових лісів, де окремі дерева мають діаметр понад 2 м.

Залишки дубово-соснових лісів можна побачити серед житлових масивів Дарниці, Святошин, Біличів. У більшості парків, на схилах крутого берега Дніпра деревостани формують як природні види (клен гостролистий, липа серцелиста, ясен високий, тополя біла, тополя чорна), так і інтродуковані (гіркокаштан кінський, дуб північний, тополя срібляста, клен пенсильванський, робінія, псевдоакація, ялини, туї).

На піщаних відкладах у місцях зведених лісів формуються специфічні пустища, розріджений трав'яний покрив яких утворюють посухолюбні види, наприклад, типчак поліський, келерія сиза, полин дніпровський, чебрець боровий, куничник та занесена до „Червоної книги України” ковила дніпровська.

Степова рослинність представлена фрагментарно на крутих південних схилах лісових підвищень. Наприклад, на Лисій горі збереглася ділянка з ковилою волосистою.

Водна рослинність змінюється залежно від глибини водойм, характеру течії та хімічного складу води. Біля берега розташовуються угруповання, утворені переважно середньо-, високотравними повітряноводними видами (ситняг болотний, сусак зонтичний, частуха подорожниковидна). У затоках руслової частини флористичне та ценотичне різноманіття багатше. Водна рослинність прибережних ділянок русла Дніпра відзначається переважанням угруповань, утворених прикріпленими зануреними (рдест пронизанолистий, рдест гребінчастий, водопериця колосова) і прикріпленими з плаваючими листками (переважно глечики жовті та німфея біла) видами. Серед угруповань справжньої водної рослинності трапляються рідкісні з домінуванням рдеста туполистого, рдеста здавленого, а також сальвінії плаваючої і значно рідше (на крайній південній частині міста) водяного горіха плаваючого.

Санітарний стан зелених насаджень загального користування (парків, скверів, бульварів) здебільшого не відповідає сучасним вимогам ведення паркового господарства. Основною причиною такого становища є відсутність необхідних коштів на розробку проектів їх реконструкції, нестача капіталовкладень на їх впорядкування та догляд за ними. Це призводить до збільшення кількості сухостійних дерев, захаращення, зміни порід та інших негативних явищ. Велика кількість дерев різних порід вражена омелою білою, як в парках так і в вуличних насадженнях. До цього часу крім обрізання гілок, вражених омелою, інших ефективних методів боротьби з цією хворобою для умов міста немає. Разом з тим, одним із заходів по запобіганню розповсюдження цього паразита, є поступова заміна вразливих омелою порід на невразливі, над реалізацією якого мають працювати місцеві органи виконавчої влади, КО “Київзеленбуд” та Держуправління екоресурсів в м. Києві.

З метою поліпшення санітарного стану лісів підрозділами КО “Київзеленбуд” проводяться лісівничі заходи, які полягають у проведенні рубок догляду за лісом (протягом року проведено на площі 368 га), санітарно - оздоровчих рубок – 2619 га, створенню нових лісових культур – 216,6 га, тощо.

Разом з тим, навіть в умовах недостатнього фінансування, підприємствами КО “Київзеленбуд” із залученням громадськості протягом року виконані значні обсяги робіт з озеленення і підготовки парків, скверів, бульварів, лісопаркових зон міста, благоустрою бюветів питної води. Розпочата і продовжується поетапна реконструкція зелених насаджень міських парків. Такі роботи проведені протягом року у парках “Хрещатий”, “Міський сад”, „Маріїнський”. Виконані першочергові роботи по закладанню Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України. Значна кількість коштів вкладені в створення нових зелених насаджень 39,1 тис. шт., кущів – 18,2 тис. шт., газонів –248,5 га, ландшафтну реконструкцію зелених насаджень, догляд за зеленими насадженнями, тощо.

Слід зазначити, що незважаючи на брак необхідних коштів, у місті створюються нові озеленені території та парки. Протягом останніх років закладені парки у нових районах міста – житлових масивах Троєщина та Позняки, де на міських пустирях висаджено дерева та чагарники, проведено благоустрій, створено нові місця відпочинку.

Спеціальне використання лісових ресурсів у межах м. Києва не здійснюється. Динаміка лісовідновлення та лісорозведення, площа озеленених територій протягом 2003 р. приводяться у таблицях 10.1., 10.2.