|
|
|
|
|
8.2. РАДІОЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА
Катастрофа на Чорнобильській АЕС стала причиною радіоактивного забруднення величезної території. Вона істотно вплинула і на екологічну ситуацію в м. Києві.
У після аварійні дні радіаційний стан у місті в основному визначався короткоживучими ізотопами, зокрема, йодом –131. Швидкий їх розпад сприяв тому, що вже з червня 1986 р. радіаційний стан почав покращуватися. З часом найважливішу роль радіоактивному забрудненні почали відігравати довго живучі радіонукліди: цезій – 137 і стронцій – 90.
Радіаційна ситуація на території міста Києва відстежується гідрометслужбою шляхом щоденних спостережень за потужністю експозиційної дози гамма-випромінення, відбором та аналізом на вміст радіонуклідів проб повітряних аерозолів, атмосферних випадань та дніпровської води.
За даними пунктів спостережень, які розташовані у Гідропарку, Жулянах, Святошині і на проспекті Науки, гамма-фон протягом 2003 року коливався в діапазоні 7-17 мкР/год, складаючи в середньому 12 мкР/год, тобто знаходився в межах природного фону.
В цілому концентрація радіонуклідів техногенного походження в повітрі продовжує повільно знижуватися. За період 1993-2003 рр. вміст І37Сs у атмосферних аерозолях став меншим у 1,2 рази, у випаданнях - у 4,5 разів і становить зараз 0,63х10-5 Бк/м3 та 15,79 Бк/м2, відповідно. Концентрація 90Sr в приповерхневому шарі атмосфери та вміст його у випаданнях знизились за цей час більш ніж у три рази і складають 0,05х10-5 Бк/м3 та 8,34 Бк/м2, відповідно. Більшість параметрів радіоактивного забруднення повітря у Києві є дещо вищими, ніж в середньому по країні (за винятком територій з високою щільністю забруднення ґрунтів). Очищення атмосфери у Києві відбувається дещо повільніше, оскільки на фоні залишкового чорнобильського забруднення ґрунтів тут діє специфічний „ефект великого міста” з великою кількістю промислових підприємств, автотранспорту та недосконалою системою пилоподавлення.
Сумарна бета-активність повітряних аерозолів коливалась протягом року в межах (4,5-25,7)х10-5 Бк/м3, складаючи в середньому 14,6х10-5 Бк/м3; щільність бета-активних випадань становила в середньому 2,2 Бк/м2 за добу. Оскільки основною складовою сумарної бета-активності є на теперішній час природні радіонукліди (ізотопи урану, торію та продукти їх поділу), за останні 10 років вона змінюється неістотно.
Спостереження за радіоактивним забрудненням дніпровських вод проводиться у верхньому б'єфі Київської ГЕС (м. Вишгород) та в районі Гідропарку (м. Київ).
Концентрація 90Sг у Київському водосховищі в районі Вишгорода протягом року була в межах 42-103 Бк/м3, концентрація 137Сз коливалась від 7,9 до 40,5 Бк/м3
Незважаючи на це, забрудненість території знизилась майже до рівня, передував Чорнобильській катастрофі.
На території міста розміщено 115 діючих підприємств, які у своїй виробничій діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання, в тому числі заклади охорони здоров’я населення, науково-дослідні інститути онкології та радіології, науково-дослідний центр радіаційної медицини та інші дослідні та лікувальні заклади.
Держуправлінням в 2003 році проведено перевірку вимог правил, норм та стандартів з радіаційної безпеки на 40 підприємствах, що використовують джерела іонізуючого випромінювання. Виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства України, по яким видано 108 приписів на їх усунення. За ходом виконання цих приписів був налагоджений контроль, накладені штрафні санкції на 4 посадових осіб, сума штрафів склала 340 грн.
Видано 13 ліцензій юридичним особам на право використання джерел іонізуючого випромінювання ( ДІВ ).
На виконання узгодженого Кабінетом Міністрів України Плану заходів щодо підвищення рівня радіаційної безпеки м. Києва необхідне створення системи виявлення несанкціонованого поводження з радіонуклідними джерелами іонізуючого випромінювання.
Найбільш проблематичним є питання утилізації і зберігання відходів з наявністю тритію. На Київському ПЗРВ ДМСК ці відходи зберігаються в рідкій та твердій фазі. Найбільша кількість тритію скупчена в заглиблених в землю сховищах твердих радіоактивних відходів.
Одними з першочергових завдань щодо приведення м. Києва у радіаційно-екологічно безпечний стан, з метою виключення ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на населення та навколишнє середовище необхідно:
1. Впровадити автоматизовану систему "АСКРО-К” контролю наявності радіоактивних речовин в атмосфері м. Києва, що включає автоматичний контроль по районах м. Києва та по окремих підприємствах та організаціях, що мають імовірність викиду в атмосферу радіоактивних речовин, таких як ІЯД НАНУ, об'єднання ім. Корольова , КДМСК УкрДО „Радон”, ТЕЦ і т. і.
2. Для виключення несанкціонованого ввезення та вивозу радіоактивно-забрудненого металобрухту та радіоактивних речовин за межі міста, необхідно обладнати всі атомобільні (в першу чергу), залізничні, повітряні (аеропорт „Жуляни”), транспортні артерії м. Києва постами автоматичного радіаційного контролю ввозу та вивозу вантажів. Встановлення системи „САРК” на транспортних магістралях та станціях дозволить припинити незаконний обіг радіоактивних джерел в м. Києві.
3. Продовжити роботу по встановленню особливості стронцію-90 та цезію-137 донними відкладами Київського водосховища та провести оцінку транспорту радіонуклідів водними масами на ділянці Дніпра в межах м. Києва.
4. Винесення Київського державного міжобласного спеціального комбінату за межі м. Києва.
