5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ

За даними обліку земельного фонду загальна площа м. Києва станом на 01.01.2004 р. становить 83,6 тис. га. Забудовані землі міста становлять 34,1 тис. га, або 40,7 %, із них під житловою та громадською забудовою знаходиться 11,3 тис.га, або 13,4 %. Значна кількість земель зайнята промисловими об`єктами 5,6 тис. га, об’єктами транспорту та зв’язку – 2,2 тис. га.

Аналіз структури земельного фонду міста показує, що провідне місце у ньому належить лісовим насадженням, які займають площу 35,8 тис.га або 42,8 % від загальної площі міста (зміни у порівнянні з 2002р.не відбулись). Крім цього у м.Києві є землі, зайняті зеленими насадженнями загального користування, яких нараховується 6,86 тис.га, які використовуються у переважній більшості у природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих та культурно-історичних цілях.

На специфіку земельного надбання міста впливає надзвичайна протяжність прибережної смуги‚ яка через винятково високу кількість проток‚ островів інших водойм сягає близько 35 км. Як правило‚ прибережні площі пов`язані із цінними природними біокомплексами рослинного і тваринного світу‚ мають рекреаційне‚ оздоровче значення і формують характерне ландшафтне обличчя міста‚ що обумовлює необхідність забезпечення їх недоторканості. Водночас, саме в таких мальовничих урочищах нерідко є намагання котетжної забудови‚ в тому числі у межах водоохоронної зони.

Рішенням Київської міської ради від 08.11.01 р. № 79/1513 „Про Програму земельної реформи у м. Києві на 2001-2005 рр.” передбачено щорічне розроблення заходів щодо її реалізації, а також основні напрямки охорони земель міста, якими передбачається здійснення заходів щодо захисту ґрунтів від ерозії, зсувних явищ, лісомеліоративні заходи та протирадіаційний обробіток забруднених земель, рекультивація порушених земель, які перебували у користуванні ліквідованих підприємств, установ і організацій. Реалізація вказаних заходів дасть можливість зберегти та примножити рекреаційний потенціал міста та поліпшити його екологічну ситуацію.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси міста є транспорт, промисловість та енергетика. Характерною і важливою особливістю земель м. Києва є їх виражена територіальна диференціація: поруч із щільно забудованими старими районами‚ розташовані незабудовані‚ головним чином периферійні території‚ які вкриті рослинністю лісових або лучних формацій. Ці землі‚ які репрезентують до 50 % приселітебної території мають виключне середоутворююче‚ екологічне значення і потребують охорони та збереження. Разом з тим, з боку міських плануючих органів спостерігається тенденція перенесення питомої ваги міського будівництва на такі вільні площі. Тому зусилля спрямовуються на всіляке недопущення знецінювання або втрати земельних екологічних резервантів міста.

У зв’язку з розвитком інфраструктури міста поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення, та збільшення забудованих земель (протягом 2003 р. на 0,1 тис. га).

Найбільш негативного впливу зазнає атмосферне повітря і, як депонуюче середовище, - ґрунти. Моніторингові спостереження ґрунтів, які проводяться ДРГП „Північгеологія” з 1987 р. по мережі 1x1 км (400 точок спостереження) дозволили встановити максимально забруднені ділянки, джерела і тенденції розвитку забруднення.

Максимально забруднені ділянки виявлені в Дарниці, на Подолі, Шулявці, в с.Пирогів. Забруднення ґрунтів в Дарниці зумовлене виробничою діяльністю заводу „Радикал”, який протягом майже 50 років використовував сполуки ртуті без належних заходів захисту атмосферного повітря і ґрунтів.

На Подолі і Шулявці забруднення ґрунтів зумовлене діяльністю підприємств електротехнічної, хімічної, машинобудівельної, поліграфічної промисловості. Отже, ділянки забруднення переважно співпадають з промисловими зонами та автодорогами, які і є основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища.

Виявлені тенденції забруднення ґрунтів полягають у зменшенні площ із максимальним забрудненням за сумарним показником і відносно стабільним співвідношенням площ допустимого і помірно-небезпечного забруднення. Основними забруднювачами ґрунтів є свинець, цинк, хром, барій, мідь.

На території м. Києва розвинено комплекс екзогенних геологічних процесів, активізація яких залежить від природних і техногенних факторів. Всього під спостереженням знаходиться 100 зсувів і 6 зсувних форм на правому схилі р. Дніпро. На ділянках зсувів ведуться спостереження за рівнем ґрунтових вод по 120 режимних свердловинах, обладнаних на водоносні горизонти, що сприяють розвитку зсувів. За даними моніторингу на території м. Києва встановлено природно стабілізованих зсувів і зсувних форм - 24, тимчасово стабілізованих за рахунок проведення протизсувних заходів - 74,

Виникнення, стабілізація або активізація зсувів залежить від природних або штучних факторів, а саме:

- особливостей рельєфу (нахил поверхні);

- присутності в геологічній будові ґрунтів, здатних до
утворення зсувів (чергування суглинків, глин, пісків);

- гідрологічних умов (обводненість або підвищена зволоженість ґрунтів);

- метеорологічних умов (інтенсивність опадів, температура, вологість повітря);

- тектонічних струсів;

- техногенного впливу (підрізка схилів, перевантаження надсхилових територій, нерегульований скид стоків).

На цей час виконуються протизсувні заходи на 4 зсувних ділянках загальноміського значення.

Крім того, виконуються роботи з капітального і поточного ремонтів та утримання протизсувних споруд у робочому стані у зсувонебезпечних зонах міста Печерський, Подільський, Солом'янський, Шевченківський та Голосіївський райони).