Місто Київ є багатим на воду, існують значні запаси підземної води, великою є кількість поверхневих водних об’єктів: річок, озер, ставків. Водні об’єкти на території міста займають 6,7 тис. га, або 8,0 %. З них річки та струмки становлять 5,1 тис. га, озера – 0,9 тис. га, канали та колектори – 0,06 тис.га, ставки – 0,19 тис.га, штучні водосховища – 0,4 тис.га.

На специфіку земельного надбання міста впливає надзвичайна протяжність прибережної смуги‚ яка через винятково високу кількість проток‚ островів, інших водойм сягає 35 км. Як правило‚ прибережні площі пов`язані із цінними природними біокомплексами рослинного і тваринного світу‚ мають рекреаційне‚ оздоровче значення і формують характерне ландшафтне обличчя міста‚ що обумовлює необхідність забезпечення їх недоторканості. Водночас, саме в таких мальовничих урочищах нерідко є намагання котеджної забудови‚ в тому числі у межах водоохоронної зони.

На території міста Києва розташовано близько 431 водойм різного типу. Це озера, системи ставків, малі ріки, а також р.Дніпро, яка нижче м.Києва утворює Канівське водосховище. Сучасний стан малих водойм міста викликає серйозне занепокоєння тому, що багато з них засмічені, прибережні смуги захаращені несанкціонованими звалищами побутових та будівельних відходів.

Міські водойми і водотоки перетворені у водні об’єкти переважно дощового живлення, тому якість їх води залежить від якісного складу поверхневого стоку. Цей факт може призвести до непередбачених санітарно-епідемічних ситуацій.

На території міста знаходяться сім ремонтно-відстійних пунктів (РВП), які є також джерелом забруднення р. Дніпро. Загальна кількість зареєстрованих плавзасобів, які знаходяться на РВП, складає біля 5 тисяч одиниць.

Крім маломірного флоту, на якість води р.Дніпро впливає наявність великої кількості затоплених та напівзатоплених суден. За останні роки піднято 31 плавзасіб загальною вагою 3,1 тис. т. На даний час у затопленому та напівзатопленому стані в акваторії р. Дніпро знаходиться 15 плавзасобів.

Занепокоєння викликають зони активного підтоплення: територія району Троєщина до парку „Перемоги”, включаючи район Старої Дарниці, Дарницького вагонно-ремонтного заводу. Головними факторами, що викликають підтоплення є: природний підйом грунтових вод, незадовільна експлуатація гідротехнічних споруд та технічний стан струмка Пляхового, збільшення скидів золошлакової пульпи Дарницької ТЕЦ-4 до озера-шламонакопичувача. Негайних заходів по покращенню санітарного стану потребує і сам струмок Пляховий, береги якого захаращені відходами.

Крім двох зон активного підтоплення виділяються ще дві зони перспективного підтоплення, проспект Бажана та с. Бортничі.

Центральною геофізичною обсерваторією якість води р. Дніпро (Канівське вдсх.) в районі Києва визначалась в 3-х створах, 9 вертикалях і 18 горизонтах по більш ніж 30 фізико-хімічних показниках. Проби води відбирались щодекадно.

У порівнянні з попереднім роком у Канівському водосховищі в районі Києва якість води значних змін не зазнала.

За останні десять років намітилась тенденція до зниження та стабілізації вмісту сполук важких металів, нафтопродуктів, фенолів у воді Канівського водосховища.

За гідробіологічними показниками розвиток планктонного ценозу Канівського водосховища характеризувався сезонною динамікою з максимальними значеннями чисельності і видового різноманіття в літній період. Зоопланктонне угруповання було чисельним і різноманітним. Для видової структури фітопланктону водосховища в районі м. Києва було характерно низьке видове різноманіття та низька чисельність. В травні та червні основу альгофлори складали діатомові та зелені водорості. Найвища чисельність зафіксована в серпні за рахунок розвитку синьо-зелених водоростей.

У порівнянні з 2002 р. якість води за гідробіологічними показниками суттєво не змінилась.