Виникнення, стабілізація або активізація зсувів залежить від природних або штучних факторів, а саме:

- особливостей рельєфу (нахил поверхні);

- присутності в геологічній будові ґрунтів, здатних до утворення зсувів (чергування суглинків, глин, пісків);

- гідрологічних умов (обводненість або підвищена зволоженість ґрунтів);

- метеорологічних умов (інтенсивність опадів, температура, вологість повітря);

- тектонічних струсів;

• техногенного впливу (підрізка схилів, перевантаження надсхилових територій, нерегульований скид стоків).

Значна активізація зсувів у м. Києві була зафіксована у повоєнний час, а в кінці XX сторіччя активізувалися зсувні процеси на схилах Сирецької балки, гори Щекавиця, Батиєвої гори, Глибочицької та Голосіївської балки. У напруженому стані знаходяться дніпровські схили між вул. Нижньоюрківською — Володимирівським узвозом — Бульвар Дружби Народів.

Усього в Києві нараховується понад 100 зсувних ділянок загальною площею понад 400 га. У стані активного розвитку знаходяться 14 зсувів.

На цей час виконуються протизсувні заходи на 4 зсувних ділянках загальноміського значення.

Крім того, виконуються роботи з капітального і поточного ремонтів та утримання протизсувних споруду робочому стані у зсувонебезпечних зонах міста (Печорський, Подільський, Солом'янський, Шевченківський та Голосіївський райони).