За даними обліку земельного фонду загальна площа м. Києва станом на 01.01.2003 р. становить 83,6 тис. га. Забудовані землі міста становлять 34,1 га або 40,8%, із них під житловою та громадською забудовою знаходиться 11,3 тис. га або 13,5%. Значна кількість земель зайнята промисловими об'єктами — 5,6 тис. га, об'єктами транспорту та зв'язку — 2,2 тис. га, оборони та ін.

Особливістю земель м. Києва є їх територіальна диференціація: поряд із щільно забудованими насамперед старими районами, розташовані незабудовані, головним чином периферійні території, які вкриті рослинністю лісових або лучних формацій. Ці землі, які репрезентують до 50% приселітебної території, мають виключне середоутворююче екологічне значення і потребують охорони та збереження.

За функціональним використанням територія м. Києва розділяється на такі зони:

- селітебну (міська і сільська забудова);

- промислову;

- рекреаційну (лісові масиви, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об'єкти природоохоронного фонду, водойми.

Кожна з функціональних зон характеризується своїми особливостями, призначенням і впливом на навколишнє середовище. Селітебна або житлова зона призначена для проживання населення і характеризується висотною забудовою в центральній правобережній частині міста, на нових масивах—Оболонь, Виноградар та ін., на Лівобережжі — масиви Троєщина, Харківський, а також приватною забудовою сільського типу, яка розташована переважно на околиці міста по його периметру.

Рекреаційна зона представлена умовно природними ландшафтами (ліси, луки, озера, річки), які збереглися в межах міста та його околиць, а також штучними зеленими насадженнями (парками, лісозахистними смугами тощо). Ця зона позитивно впливає на стан навколишнього середовища і є показником екологічного благополуччя міської території.