Світ ссавців Києва ненабагато бідніший, ніж птахів, і в межах Києва зустрічаються 48 видів. Однак звірі ведуть потаємний, здебільшого нічний спосіб життя, а тому для пересічного мешканця непомітні. Тим не менш, вони мають для буття міста неабияке значення. Досить лише згадати пацюка сірого, що освоїв підземні переходи, смітники та підвали і є носієм цілої низки особливо небезпечних хвороб, серед яких і смертельно небезпечна для людини - лептоспіроз. Дивно, але ці за походженням тропічні тварини з'явилися в Україні трохи раніше ніж 100 років тому.

Найбільш численними в місті є представники рядів комахоїдні (їжак звичайний, кріт європейський, землерийка-бурозубка звичайна та землерийка-білозубка мала) і гризуни. Тільки мишоподібних гризунів у Києві налічують 13 видів. Крім того, безпосередньо в місті зустрічаються й інші види: соня сіра і горішкова, підземний мешканець сліпак подільський, якого занесено до Червоної книги і білка звичайна, яку можна вважати живим символом міста.

На особливу увагу та охорону заслуговують кажани. Це єдиний ряд ссавців, якому загрожує зникнення в Європі. Тому всі види кажанів, згідно з Бернською конвенцією, належать до видів, що підлягають особливій охороні. У межах Києва зафіксовано 10 видів кажанів, серед яких і занесені до Червоної книги (мала вечірниця, ставкова нічниця, середземноморський нетопир). Рік за роком кількість кажанів зменшується. Ще в 1960-і роки у травні-червні кажани десятками ширяли над Хрещатиком, а нині в центрі міста їх майже не побачиш.