Система моніторингу довкілля — це система спостережень, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розробка науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень для запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Система екологічного моніторингу міста створюється як інформаційно-аналітична система, призначена для забезпечення сучасного науково-технічного рівня збору, обробки та передачі необхідних даних для оперативного управління екологічною ситуацією.

Головними завданнями моніторингу є:

- оцінка екологічної ситуації (значень параметрів і концентрації] і тенденції до змін;

- оцінка масових потоків (навантажень на довкілля);

- перевірка відповідності стану природного середовища вимогам діючих стандартів;

- попередження та виявлення забруднень;

- аналітична обробка даних спостережень, передача до інформаційно-аналітичного центру управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради для підготовки управлінських рішень щодо запобігання негативних явищ у навколишньому середовищі міста.

Основною метою створення єдиної інформаційної системи є прогнозування створення сприятливих умов для збереження здоров'я та добробуту населення.

Система повинна задовольняти всі (відповідно до регламенту доступу) органи міської влади, а також засоби масової інформації, ділові кола та населення.

Для досягнення поставленої мети у складі системи має бути створена інформаційно-екологічна модель міста на базі єдиного інформаційно-аналітичного центру та комп'ютерної мережі проблемно орієнтованих комплексів (по напрямках — атмосфера, водні ресурси, відходи тощо) контролю стану довкілля, до складу яких входять вимірювальні засоби автоматичного збору інформації, її первинної обробки, накопичення, відображення та передачі даних на базі сучасної комп'ютерної техніки.

Кореспондентами інформаційно-аналітичного центру мають бути всі існуючі організації екологічного, санепідеміологічного профілю та надзвичайних ситуацій.

Центральна геофізична обсерваторія здійснює моніторинг стану атмосферного повітря в селітебній зоні, атмосферних опадів, хімічного забруднення ґрунтів, радіаційного забруднення — повітря, поверхневих вод і ґрунтів.

ДКО “Киівводоканал” здійснює контроль якості питної води в системі міського водопостачання, поверхневих воду місцях їх інтенсивного використання, а також контролює облік використання вод і скидання стічних вод водокористувачами.

КО “Київзеленбуд” спостерігає за станом державного лісового фонду, лісової та міської рослинності, станом об'єктів природно-заповідного фонду.

Державне управління екології та природних ресурсів у м. Києві здійснює контроль джерел промислових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та скидів стічних вод, поверхневих вод, водних об'єктів у межах природоохоронних територій, звалищ промислових та побутових відходів тощо.

ДГО “Північгеологія” — підземних вод і ґрунтів, геохімічного складу ландшафтів, ендогенних та екзогенних процесів тощо.

Система моніторингу м. Києва, що нині перебуває в стадії реалізації, повинна об'єднати окремі суб'єкти моніторингу на основі єдиного нормативного, організаційного, методологічного та метрологічного забезпечення. Моніторинг довкілля м. Києва є складовою частиною державної системи моніторингу і водночас — частиною регіональної інформаційно-аналітичної системи м. Києва загального призначення.

Нині створено Центр оперативного моніторингу [ЦОМ] при Держуправлінні екоресурсів у місті Києві. При Центральній геофізичній обсерваторії створюється Опорний пункт моніторингу, до якого має надходити інформація у реальному вимірі часу щодо рівнів забруднення атмосферного повітря на постах контролю, розташованих у житловій забудові, які будуть оснащені автоматизованими приладами контролю та передачі даних. У подальшому на опорний пункт буде надходити інформація щодо стану забруднення атмосфери на автомагістралях міста.

Автоматичні прилади контролю стану атмосферного повітря житлової зони (на базі Центральної геофізичної обсерваторії), а також автоматизовані системи збору і передачі даних щодо стану забруднення атмосферного повітря вздовж автомагістралей по трьох параметрах [вулиця Хрещатик, проспект Перемоги] успішно пройшли випробування і показали свою працездатність. їх розробники — Київське підприємство АТ “Украналіт” і підприємство “Росток-ЕЛЕКОМ”. До розробки залучені Центральна геофізична обсерваторія та підприємство “Екомедсервіс”.

Після аналітичної обробки дані про стан забруднення повітря будуть надходити до Центру оперативного моніторингу при Держуправлінні екології та природних ресурсів. Зважаючи на те, що ці дані надходять у реальному вимірі часу, головна мета центру - оперативне реагування на негативні явища в повітряному басейні та ліквідація їх наслідків.

Рішенням сесії Київради передбачено розпочати роботи з розробки технічного проекту та створення єдиного інформаційно-аналітичного центру моніторингу стану довкілля в КМДА.

Створення інформаційно-аналітичного центру за умови впровадження засобів геоінформаційної системи “ЕкоГІС-Київ” дозволить оцінювати ситуації та визначити відповідність стану природного середовища вимогам діючих стандартів, попереджувати та виявляти високі рівні забруднення, забезпечувати інформування органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, установ та організацій даними про стан довкілля, отримувати прогнози щодо рівнів забруднення та розробляти рекомендації для недопущення високих рівнів забруднення довкілля та практично їх втілювати.

У складі створення системи екологічного моніторингу міста підприємством “Екомедсервіс” протягом декількох років постійно ведуться еколого-географічні бази даних про стан об'єктів моніторингу засобами геоінформаційної системи “ЕкоГІС-Київ”. На електронну карту міста нанесено переважну більшість об'єктів, що забруднюють навколишнє середовище викидами та скидами забруднюючих речовин, промисловими відходами тощо, а в базу даних занесені цифрові показники по них. Застосування цих даних дозволить прогнозувати стан забруднення довкілля за даними суб'єктів моніторингу, враховуючи при цьому метеорологічні умови, рельєф місцевості, забудову міста тощо. Введення таких даних дозволить моделювати картину забруднення окремих районів міста.