Охорона здоров'я
|
Збереження і зміцнення здоров'я населення - пріоритетна соціальна задача, яка може бути вирішена тільки за умови об'єднання зусиль у роботі державних і громадських установ, медичних закладів, більш чіткої взаємодії між відомствами, підвищенні відповідальності і реальної зацікавленості кожного громадянина у збереженні власного здоров'я. До складу системи закладів охорони здоров'я, підпорядкованої Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, входить 165 лікувально-профілактичних закладів, в тому числі 3 медичних коледжі та 1 медичне училище, які фінансуються за рахунок коштів міського та районних бюджетів, 3 закладів, які здійснюють свою діяльність на госпрозрахунковій основі. Структура лікувально-профілактичних закладів включає: - 54 стаціонари; - 57 самостійних амбулаторно-профілактичних закладів; - 13 дитячих санаторіїв; - 16 станцій швидкої допомоги.
Загальна кількість медичного персоналу, яка працює в цих установах, становить 63,7 тис. чоловік, у тому числі лікарів, що працюють у лікувальних закладах 14,3 тис. чоловік.
За станом на 01.01.2002 р. у лікарняних установах системи Головного управління охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації нараховувалося 20527 ліжок, у тому числі для обслуговування дорослих - 16112 ліжок, дітей - 2670 ліжок, санаторних для дітей - 1425 ліжок і в будинках дитини - 320 ліжок. За останні роки фактичний обсяг видатків на охорону здоров'я в місті збільшився з 235,6 млн. грн. у 1999 році до 469,7 млн. грн. у 2001 році. Однак незважаючи на збільшення обсягів фінансування на охорону здоров'я киян, рівень захворюваності населення лишається досить високим. Але високі показники захворюваності населення свідчать не тільки про низький рівень здоров'я, а й про високий ступінь виявлення хвороб і доступність медичної допомоги. Серед окремих вікових груп населення найвищі рівні захворюваності притаманні дитячому населенню, найнижчі — населенню працездатного віку.
Діти до 14 років частіше, ніж інші вікові групи, хворіли на інфекційні та паразитарні хвороби, розлади психіки та поведінки, хвороби ока, вуха та органів дихання, травлення, шкіри. У дорослого населення з найбільшою частотою виявлялися новоутворення та хвороби системи кровообігу. Протягом 10-річного періоду захворюваність дітей до 14 років збільшилась на 8,0%, дітей підліткового віку зменшилась - на 6,1%, у дорослих— зросла на 8,7%. Аналіз стану захворюваності міського населення потребує переосмислення пріоритетів системи охорони здоров'я, визнання профілактичного напрямку вирішальним. Від цього, безумовно, буде залежати подальше формування здоров'я населення на найближчі десятиріччя. Сподіватися на покращення становища дозволяють численні докази того, що розвиток хронічних неінфекційних захворювань значною мірою залежить від способу життя, який можливо коригувати. Тютюнокуріння, недостатня фізична активність, психоемоційні стреси, нераціональне харчування і, відповідно, надлишкова вага — найбільш поширені фактори ризику захворювань. У місті курять близько 650 тисяч чоловік і 150 тисяч жінок. Найбільший відсоток курців припадає на вікові групи 20-39 років. Це одна з причин високого рівня смертності працездатного населення, особливо чоловіків. Так, смертність чоловіків працездатного віку перевищує смертність жінок більше ніж у 3 рази. Розповсюдженість хронічних неінфекційних захворювань обумовлена також і тим, що лише 8% населення займається фізичною культурою, 30% чоловіків і 50% жінок мають надлишкову вагу. Контингент наркологічних хворих за останні роки залишається високим внаслідок зловживання алкоголем. Невтішними є показники рівня здоров'я дітей. Відомо, що 75% здоров'я закладається у дитячому віці. Дослідження показали, що серед дітей починають курити з 12-13 років близько 10% хлопчиків, а до 16-17 років кількість курців серед них перевищує 40%. Серед дівчат старших класів курять близько 20%. Тривожним є той факт, що у половини школярів відзначається низька фізична активність і, відповідно, 47% школярів мають низький і нижче за середній рівень здоров'я, а високий рівень здоров'я лише в 1 -2%.
Погіршення стану здоров'я населення міста зумовлене насамперед комплексом соціально-економічних чинників і неправильним способом життя. З метою розвитку профілактичного напрямку в роботі лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) міста та формування здорового способу життя населення підготовлена програма “Здоров'я киян на 2003-2011 рр.”, третій розділ якої присвячений формуванню здорового способу життя населення. Програма передбачає за рахунок організації серед населення широкої пропаганди рухової активності, збільшення кількості людей, які ведуть активний спосіб життя в 2 рази (це становить 12% дорослого населення), скорочення кількості курців до 40% серед чоловіків і до 20% серед жінок за рахунок профілактики тютюнокуріння, а також зменшення вживання алкоголю шляхом активної антиалкогольної пропаганди: - скоротити смертність від захворювань системи кровообігу серед людей віком до 65 років на 15%; - скоротити смертність від зловживання алкоголем та пов'язаних з цим нещасних випадків, отруєнь, травм, самогубств; - збільшити середню тривалість життя на 1,5-2 роки. Виконання програми дасть змогу поліпшити стан здоров'я населення, подовжити активне довголіття та тривалість життя, задовольнити потреби в ефективній, якісній і доступній медико-санітарній допомозі, забезпечити справедливий підхід до вирішення питань охорони здоров'я, досягти цілей, передбачених стратегією “Здоров'я для всіх”.
|
